Постанова ВСУ від 06.02.2026 року у справі №914/639/24

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року

м. Київ

cправа № 914/639/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича

про ухвалення додаткового рішення

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна виробнича компанія "Омега"

до Приватного підприємства "Галичина Агроресурси"

про стягнення 1 795 845,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 13.01.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна виробнича компанія "Омега" залишено без задоволення; постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2025 у справі № 914/639/24 залишено без змін.

14.01.2026 від приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому приватний виконавець просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна виробнича компанія "Омега" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн. У цій заяві також зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на суму 15 000,00 грн, які приватний виконавець Білецький І. М. очікував понести у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції, був наведений у відзиві на касаційну скаргу.

27.01.2026 ухвалою Верховний Суд прийняв до розгляду заяву приватного виконавця Білецького І. М. у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, правової кваліфікації відносин сторін, без чого неможливо правильно вирішити питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу та застосувати процесуального права, з метою повного, всебічного, об`єктивного розгляду заяви, забезпечення єдності та сталості судової практики, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича в розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій та забезпечення належного судового захисту учасників справи.

29.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна виробнича компанія "Омега" через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просить відмовити заявнику в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу або задовольнити її частково, зменшивши розмір стягнення на 90%, тобто до 1 500,00 грн, з огляду на те, що:

- адвокатом приватного виконавця до суду подано лише відзив на касаційну скаргу, у якому хоч і в іншій послідовності, однак фактично викладено однакові доводи, посилання на судову практику та обставини справи;

- справу № 914/639/24 розглянуто у порядку письмового провадження, тобто судових засідань в межах цієї справи не було.

Згідно з частиною першою статті 244 ГПК України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом частини першої та третьої статті 123 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та абзацу першого частини другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Отже, право сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, відшкодувати понесені нею судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу адвоката, передбачене зазначеними нормами закону.

Згідно з частиною четвертою статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.