Постанова
Іменем України
25 березня 2026 року
м. Київ
Справа № 638/5135/23
Провадження № 61-7622св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,
учасниками якої є:
позивачка - ОСОБА_1 (далі - позивачка), інтереси якої представляє адвокат Ковтунова Лариса Юріївна (далі - адвокат позивачки),
відповідач - ОСОБА_2 (далі - відповідач, батько), інтереси якого представляє адвокат Моргун Артем Олександрович (далі - адвокат відповідача),
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради(далі - третя особа),
про позбавлення батьківських прав
за касаційною скаргою позивачки на постанову Харківського апеляційного суду від 21 травня 2025 року, яку ухвалила колегія суддів у складі Пилипчук Н. П., Мальованого Ю. М., Тичкової О. Ю.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Вступ
1. Сторонами спору є мати та батько дитини. Мати звернулася до суду з вимогою позбавити батька батьківських прав щодо їхнього сина, змінити прізвище дитини через внесення змін у запис про її народження та видати нове свідоцтво про народження. Стверджувала, що батько ухиляється від виконання покладених на нього батьківських обов`язків, не займається вихованням дитини та не цікавився її здоров`ям. Суд першої інстанцій позов задовольнив тільки щодо позбавлення відповідача батьківських прав. Апеляційний суд у частині цієї вимоги рішення скасував й ухвалив нове - про відмову у задоволенні вказаної вимоги. Вважав, що немає підстав для застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав. Попередив відповідача про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків щодо сина і поклав на орган опіки та піклування контроль за виконанням таких обов`язків. Зауважив, що у разі небажання відповідача змінити ставлення до їхнього виконання позивачка не позбавлена права повторно звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.
2. Позивачка з таким судовим рішенням не погодилася. У касаційній скарзі стверджувала, зокрема, що за наявності люблячого вітчима та тривалої відсутності спілкування з батьком слід почути насамперед дитину, яка висловилася за задоволення вимоги про позбавлення її батька батьківських прав.
3. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи є позбавлення відповідача батьківських прав пропорційним меті захисту якнайкращих інтересів його сина. Вирішив, що за встановлених судами попередніх інстанцій обставин такий захід втручання у право батька на повагу до його сімейного життя є непропорційним означеній меті. Тому залишив постанову апеляційного суду без змін.
(2) Зміст позовної заяви
4. У травні 2023 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітнього сина - ОСОБА_3 (далі - син, дитина), змінити його прізвище із « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » шляхом внесення змін у запис про народження дитини, а також видати нове свідоцтво про народження.Мотивувала так:
4.1. ІНФОРМАЦІЯ_1 під час спільного проживання позивачки з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу у сторін народився син.
4.2. Із 2013 року сторони фактично припинили ці відносини. З того часу син постійно проживає з позивачкою та є на її утриманні. Відповідач живе окремо, свідомо нехтує батьківськими обов`язками й ухиляється від їх належного виконання, а саме не спілкується із дитиною, не бере участі у її вихованні та розвитку, зовсім не цікавиться життям і розвитком сина, не забезпечує його матеріально, контакту не підтримує та взагалі його не шукає.
4.3. 3 червня 2017 року позивачка уклала шлюб із ОСОБА_6 (далі - вітчим, новий чоловік).
4.4. Згідно з висновком судово-медичного дослідження (обстеження) психолога Комунального закладу охорони здоров`я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 199-2020 від 27 лютого 2020 року дитина чітко відображає всіх членів сім`ї, ототожнюючи вітчима з батьком, описує їх із явним проявом почуттів любові та піклування; дитина вербально висловлює базову довіру до вітчима як батька. У висновку психолог надав позитивну характеристику психологічного стану сина.
4.5. Згідно з характеристикою Полтавського приватного навчально-виховного комплексу «Паросток» Полтавської області дитина доглянута, завжди чиста, хворіє рідко, має високий рівень розвитку психічних процесів і високий рівень навчальних успіхів; її виховує позивачка, завжди цікавиться успіхами сина, готова до продуктивної співпраці з педагогічних питань; навчальний заклад не володіє інформацією про участь відповідача у житті дитини; він ніколи не відвідував школу, з ним не знайомі ні вчителі, ні адміністрація.
(3) Зміст рішення суду першої інстанції
5. 29 листопада 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова ухвалив рішення, згідно з яким позов задовольнив частково: позбавив відповідача батьківських прав щодо сина; відмовив у задоволенні інших вимог. Мотивував так:
5.1. Відповідач більш як 10 років проживає у Києві, з дитиною не спілкується в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не піклується про неї. Аліменти сплачував, але нерегулярно. Мав заборгованість. Не маючи контакту із сином, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не дбає про нього та не бере участі у його вихованні, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не цікавиться життям, інтересами, вподобаннями та захопленнями дитини, успіхами в навчанні та розвитку, станом здоров`я, не опікується навчанням, підготовкою до дорослого життя, не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до внутрішнього світу.
5.2. Незважаючи на те, що суд неодноразово зауважував і звертав увагу на важливість предмета спору, який стосується сина, відповідач із 30 травня 2023 року протягом тривалого часу перебування справи у провадженні суду та під час її розгляду не виявив бажання взяти участь у судовому засіданні безпосередньо або в режимі відеоконференції, особисто надати суду пояснення, заперечення проти позовних вимог, стверджуючи, як про це зазначили його батьки (свідки у справі), про постійну зайнятість.
5.3. Син на судовому засіданні пояснив, що має близькі теплі родинні відносини з вітчимом, якого називає батьком і до якого ставиться як до рідного. Відповідача не пам`ятає, не має до нього ніяких почуттів, їхня зустріч була вісім років тому. Бабусю та дідуся також зовсім не пам`ятає. Виховується у повноцінній сім`ї, в якій у нього є все необхідне. Не має потреби в матеріальній допомозі батька. Спілкуватися з ним не бажає, оскільки не вважає його рідним. Має до нього негативне ставлення, яке, на його думку, вже не зміниться. Просив суд позовні вимоги про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Сервіси для юристів