ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 683/1745/22
провадження № 61-5080св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький Міністерства оборони України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 лютого 2023 року в складі колегії суддів: Янчук Т. О., Грох Л. М., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький Міністерства оборони України (далі - КЕВ м. Хмельницький) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона працювала у КЕВ м. Хмельницький на посаді чергової гуртожитку. З листа відповідача від 13 червня 2022 року дізналася, що наказом начальника КЕВ м. Хмельницький від 13 червня 2022 року № 61 її звільнено з роботи на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за прогул без поважних причин.
Звільнення з роботи вважає незаконним, посилаючись на те, що її відсутність на роботі була обумовлена поважними причинами. Зазначала, що в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, тому з метою збереження свого життя вона була змушена виїхати за межі України до Республіки Польща, де офіційно зареєструвалась та повідомила про це роботодавця. Перебуваючи на території Республіки Польща, позивач захворіла та 29 квітня 2022 року звернулась за медичною допомогою, а 29 травня 2022 року їй була проведена операція. У зв`язку з воєнним станом в Україні, а також через проблеми зі здоров`ям ОСОБА_1 не мала змоги повернутись на територію України та перебуває у Республіці Польща.
Приймаючи рішення про звільнення позивача з роботи за прогул без поважних причин, відповідач не вжив заходів щодо з`ясування обставин відсутності її на робочому місці та всупереч статті 149 КЗпП України не зажадав від неї відповідних письмових пояснень.
ОСОБА_1 просила поновити її на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 червня 2022 року до дня ухвалення судом рішення про поновлення її на роботі.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 листопада 2022 року позов задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 з 01 червня 2022 року на посаді чергової гуртожитків Старокостянтинівського гарнізону КЕВ м. Хмельницький.
Стягнено з КЕВ м. Хмельницький на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 41 199,20 грн, з яких підлягають відрахуванню податки та інші обов`язкові платежі.
Стягнено з КЕВ м. Хмельницький на користь держави 1 984,80 грн судового збору.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допущено до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 проведено операцію, вона повідомила роботодавця, вказавши про це у своїй черговій заяві від 26 травня 2022 року про надання їй відпустки без збереження заробітної плати з 01 червня 2022 року до 31 червня 2022 року. Однак, незважаючи на такі обставини, начальник КЕВ м. Хмельницький відмовив ОСОБА_1 у наданні відпустки без збереження заробітної плати, про що свідчить відповідна резолюція на заяві. При цьому, відповідач не подав до суду доказів про обізнаність ОСОБА_1 , що така відпустка не була надана.
Показання свідка ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні стверджувала, що вона в телефонному режимі за допомогою додатку «Вайбер» повідомила ОСОБА_1 про те, що їй не надано відпустку без збереження заробітної плати, суд першої інстанції оцінив критично, оскільки вона не могла назвати конкретну дату, коли саме вона повідомила позивача, вказавши, що заяву від ОСОБА_1 вона отримала наприкінці тижня, а повідомила її про ненадання відпустки - на початку тижня. Номер телефону, на який вона повідомляла ОСОБА_1 , свідок назвати також не змогла, вказавши, що номер телефону та усю переписку із ОСОБА_1 вона видалила.
До видання спірного наказу про звільнення відповідач ініціював проведення службового розслідування за фактом відсутності позивача на роботі, однак в акті службового розслідування від 09 червня 2022 року зафіксовано лише факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці і не з`ясовано причини її відсутності. КЕВ м. Хмельницького не вжив заходів для отримання від ОСОБА_1 письмових пояснень щодо відсутності її на робочому місці.
Оскільки станом на 01 червня 2022 року ОСОБА_1 в зв`язку з агресією російської федерації та необхідністю збереження свого життя, під час дії воєнного стану, перебувала за межами території України, а саме у Республіці Польща, де з 16 травня 2022 року до 23 травня 2022 року перебувала на стаціонарному лікуванні та зазнала оперативного втручання, яке передбачало необхідність через 8-10 днів її особистої присутності для зняття швів, а також враховуючи, що вона завчасно 26 травня 2022 року направила роботодавцю заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати з 01 червня 2022 року до 31 червня 2022 року, у якій повідомила про проведену операцію, то у КЕВ м. Хмельницький були відсутні підстави для звільнення позивача з роботи за прогул без поважних причин.
Сервіси для юристів