ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2026 року
м. Київ
справа № 133/2281/24
провадження № 61-6031сво25
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі:
судді - доповідача Червинської М. Є.,
суддів: Грушицького А. І., Зайцева А. Ю., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Фаловської І. М.,
учасники справи
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
стягувач - ОСОБА_2 ,
заінтересована особа - головний державний виконавець Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Данилюк Ольга Борисівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 лютого 2025 року у складі судді Пєтухової Н. О. та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 квітня 2025 року у складі колегії суддів: Матківської М. В.Ю., Войтка Ю. Б., Сопруна В. В.,
1. Історія справи
Короткий зміст скарги
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (далі - Дарницький ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ) (м. Київ) Данилюк О. Б. (далі - державний виконавець).
Скарга мотивована тим, що на підставі рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 жовтня 2017 року у справі № 133/745/17 з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина. Стягнення проводилось у примусовому порядку через бухгалтерію за місцем його роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Газета «Новий день» (далі - ТОВ «Газета «Новий день»).
Військова агресія, оголошення у 2022 році військового стану, наявність форс-мажорних обставин призвели до тимчасового призупинення дії трудового договору за його місцем роботи на підставі наказу роботодавця від 01 лютого 2023 року № 08-ОС. Із 01 лютого 2023 року він продовжував сплачувати аліменти особисто на депозитний рахунок Дарницького ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ на банківські реквізити у матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
29 липня 2024 року він отримав розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якого йому розраховано заборгованість за період із 01 лютого 2023 року до 01 липня 2024 року, виходячи з середньомісячної заробітної плати у регіоні проживання, що утворило необґрунтовану заборгованість. У тексті розрахунку заборгованості державний виконавець не навів належне обґрунтування та достатні правові підстави для прийняття такого рішення, а тому такі дії державного виконавця є неправомірними, порушують його права та інтереси.
Оскільки трудовий договір був призупинений, а не припинений, вважає, що розрахунок мав би складатися, виходячи із заробітної плати згідно з трудовим договором.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просив суд:
визнати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів державного виконавця від 23 липня 2024 року по виконавчому провадженню № НОМЕР_2 на суму 63 183,98 грн неправомірним;
зобов`язати державного виконавця відкликати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 23 липня 2024 року по виконавчому провадженню № НОМЕР_1 на суму 63 183,98 грн.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 лютого 2025 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що доказів оскарження наказу заявником про призупинення дії трудового договору суду надано не було. Положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачають можливість для відшкодування заявнику заробітної плати за час призупинення дії трудового договору та не звільняють від обов`язку утримання дитини і сплати аліментів у визначеному судом розмірі.
Оскільки доказів отримання та розмірів фактичного доходу у спірний період із лютого 2023 року до червня 2024 року заявником не надано, хоч він не позбавлений можливості працевлаштування за сумісництвом або звільнення та отримання державної допомоги, однак із наданих виконавцю документів на час виникнення заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 не працював, розмір заборгованості державним виконавцем йому було розраховано правомірно та в порядку, визначеному частиною третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», частиною другою статті 195 СК України, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Постановою від 09 квітня 2025 року Вінницький апеляційний суд залишив без змін ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 лютого 2025 року.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вказав, що у разі фактичного невиконання працівником трудових обов`язків та відсутності заробітної плати внаслідок призупинення трудового договору, правомірним є визначення заборгованості зі сплати аліментів, виходячи з розміру середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості. Це пов`язано з тим, що боржник, навіть за умов призупинення дії трудового договору, має можливість законним шляхом здійснювати трудову діяльність, зокрема шляхом працевлаштування за сумісництвом на умовах повного робочого дня. Приховування доходів або подання неповних чи недостовірних відомостей щодо розміру доходів, з яких мають утримуватись аліменти, є недопустимим та суперечить інтересам дитини. Водночас, у випадках неофіційного працевлаштування аліменти мають визначатися, виходячи з середньої заробітної плати для місцевості, де проживає боржник. Це підтверджує правомірність дій державного виконавця щодо нарахування відповідної заборгованості.
Сервіси для юристів