Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 30.11.2016 року у справі №908/1578/16

Постанова ВГСУ від 30.11.2016 року у справі №908/1578/16

07.02.2017
Автор:
Переглядів : 187

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 908/1578/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Стратієнко Л.В., Вовка І.В.розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2016у справі№ 908/1578/16 Господарського суду Запорізької області за позовомуправління комунальної власті Бердянської міської ради Запорізької області дотовариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" проусунення перешкод у користуванні майном та за зустрічним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" доуправління комунальної власті Бердянської міської ради Запорізької області провизнання укладеним договору оренди комунального майна

за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися,

відповідача: Венгаренко Т.А.

В С Т А Н О В И В:

Управління комунальної власті Бердянської міської ради Запорізької області (позивач за первісним позовом) звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" (відповідач за первісним позовом) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення ТОВ "Ларга-М" на користь управління комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області з приміщення площею 33,3 кв.м., що розташовано за адресою: вул. Комунарів, 23, м. Бердянськ Запорізької області.

23.06.2016 від товариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" (позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява до управління комунальної власті Бердянської міської ради Запорізької області (далі - відповідач за зустрічним позовом) в якій, враховуючи уточнення до зустрічної позовної заяви від 07.07.2016, позивач за зустрічним позовом просить укласти між управлінням комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області та ТОВ "Ларга-М" договір оренди комунального майна: приміщення першого поверху семиповерхового будинку хірургічного комплексу, розташованого в м. Бердянськ по вул. Комунарів, 23, в редакції, запропонованій позивачем за зустрічним позовом.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.08.2016 року у справі № 908/1578/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі № 908/1578/16, первісний позов управління комунальної власті Бердянської міської ради Запорізької області задоволено в повному обсязі. Усунено перешкоди у користуванні майном шляхом виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" на користь управління комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області з приміщення площею 33,3 кв.м., що розташовано за адресою: вул. Комунарів, б. 23, м. Бердянськ, Запорізька область. У задоволенні зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" до управління комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області про укладення договору оренди комунального майна відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Ларга-М" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2016 та рішення місцевого господарського суду від 04.08.2016 скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, 28.11.2013 між управлінням комунальної власності Бердянської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Ларга-М" (орендар) було укладено договір оренди комунального майна №1358, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться на балансі Комунальної установи "Бердянська міська лікарня" Бердянської міської ради, площею 19,30 кв.м. згідно зі звітом про оцінку майна, розміщене за адресою: м. Бердянськ, Комунарів, 23, нежитлове приміщення першого поверху семиповерхового будинку літ. "Ш" хірургічного комплексу міської лікарні (приміщення №36 згідно з технічним паспортом), вартість приміщення визначена згідно зі звітом про оцінку майна і становить 56 820,00 грн. (за 1 кв.м. 2944,04 грн) без ПДВ, виконаного станом на 27.08.2013 ТОВ "Некос+" оцінювачем ОСОБА_5 Майно передається в оренду з метою використання під аптечний пункт. Пункт 1.1.1 рішення тридцять дев`ятої сесії Бердянської міської ради VI скликання від 12 липня 2013 року № 37 "Про оголошення конкурсу на право оренди комунального майна" та протокол від 04.10.2013р. засідання постійно діючої конкурсної комісії на право оренди майна комунальної власності.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту здачі-приймання вказаного приміщення.

Договір вступає в силу з 27.11.2013 по 27.11.2016 строком на 2 роки і 11 місяців. Строк дії договору може бути продовжено за згодою сторін (п.п.10.1.,10.2. договору).

27.11.2013 між сторонами у справі підписано Акт здачі-приймання нежитлового приміщення в будинку №23 по вул. Комунарів у м. Бердянську.

Додатковою угодою до Договору від 28.04.2014 збільшено площу орендованого приміщення на 14,00 кв.м. для використання під аптечний пункт (таким чином, площа орендованого приміщення становить 33,3 кв.м.).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.10.2015 у справі №908/4608/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до управління комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області та товариства з обмеженою відповідальністю "Ларга - М" про визнання договору оренди нежитлового приміщення №1358 від 27.11.2013 недійсним у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 по справі №908/4608/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016, рішення Господарського суду Запорізької області від 13.10.2015 було скасовано, позовні вимоги задоволені у повному обсязі, а саме, визнано недійсним договір оренди комунального майна №1358 від 27.11.2013.

Позивач за первісним позовом листом №1163 від 05.05.2016 звернувся до ТОВ "Ларга-М" з вимогою повернути за актом здачі-приймання нежитлове приміщення першого поверху семиповерхового будинку літ. "Ш" хірургічного комплексу міської лікарні, розташованої по вул. Комунарів, 23 у м. Бердянську (приміщення №36 згідно з технічним паспортом), площею 33,30 кв.м., однак відповідач за зустрічним позовом відповіді не надав та спірне приміщення не повернув.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний суд, виходив з того, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі №908/4608/15 визнано договір оренди комунального майна №1358 від 27.11.2013 недійсним, за яким було передано в користування відповідачу за первісним позовом приміщення за адресою: вул. Комунарів, б.23, м. Бердянськ, Запорізька область, нежитлове приміщення першого поверху семиповерхового будинку літ."Ш" хірургічного комплексу міської лікарні (приміщення №36 згідно з технічним паспортом), в силу ч. 3 ст. 35 ГПК України вказане рішення має преюдиційне значення для цієї справи, а тому обставини, встановлені ним не доказуються при розгляді цієї справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Нормами ст. 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст