ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2014 року Справа № 910/18384/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - доповідача (головуючого), Грека Б.М., Палія В.В.,
за участю повноважних представників:
позивача - Коцюби О.М.
відповідача -
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тороговий дім "АВЕРТА" на рішення господарського суду м.Києва від 12 листопада 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 січня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тороговий дім "АВЕРТА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідергаз" про стягнення боргу,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2013 року позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення 254041,88 грн. грошових коштів за непоставлений товар.
Рішенням господарського суду м.Києва від 12 листопада 2013 року (суддя Паламар П.І.) відмовлено позивачеві в задоволенні його позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 січня 2014 року рішення господарського суду залишене без змін.
У касаційній скарзі позивач просить вказані судові рішення скасувати, як прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами попередніх судових інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як правильно було встановлено судами попередніх судових інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач, звертаючись з позовом до суду, в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що на виконання умов договору №Л/13-098 від 01.03.2013 року купівлі-продажу природного газу, за яким відповідач зобов'язався передати позивачеві в 2013 році природний газ в об'ємі до 1700000 куб. м, він перерахував останньому 996685,73 грн. грошових коштів в рахунок попередньої оплати за поставку природного газу. Враховуючи те, що відповідач частково виконав прийняте на себе зобов'язання, передавши позивачеві у квітні-травні 2013 року природний газ вартістю 742670,85 грн., а в травні 2013 року відповідачем природний газ позивачеві не передався взагалі, а також посилаючись на те, що товар на всю суму попередньої оплати відповідач позивачеві не передав, одержані кошти не повернув, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 254041,88 грн. боргу за непоставлений товар.
Судами встановлено, що 1 березня 2013 року між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу природного газу №Л/13-089, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п.1.1. договору).
Відповідно до умов п.2.1 цього договору продавець зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити природний газ в 2013 році в об'ємах до 1 700,000 тис. м. куб на умовах даного договору.
Згідно п 4.1 укладеного договору, з моменту підписання договору ціна природного газу за 1000 м куб., з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифу на транспортування, розподіл і постачання природного газу, встановлена в розмірі 4 235,02 грн. з урахуванням ПДВ.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата за поставлений покупцю природний газ здійснюється шляхом сплати 20% вартості до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки, послідуючі дві оплати в розмірі 40% вартості до 10-го та 25-го числа місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється до 5-го числа наступного за місяцем споживання.
Судами, також, правильно було встановлено, що на виконання умов укладеного договору позивачем було здійснено перерахування на користь відповідача в рахунок оплати природного газу грошові кошти в розмірі 996 685,73 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Згідно підписаних сторонами актів передачі-приймання природного газу від 31.03.2013 року, від 30.04.2013 року, акту прийомки-передачі природного газу №0003465 від 29.03.2013 року, акту надання послуг з транспортування газу №ВЛАС002854 від 30.04.2013 року, які містяться в матеріалах справи, відповідно до умов цього договору відповідачем протягом березня-квітня місяця 2013 року було передано позивачеві природний газ та надано послуги з його транспортування вартістю 804 890,84 грн.
У відповідності до п.2.5 укладеного договору, об'єм природного газу визначається та узгоджується на кожен місяць шляхом подання заявок продавцю. Заявки подаються продавцеві у письмовій формі, зокрема з використанням факсу та інших засобів електронного зв'язку.
При розгляді справи суди попередніх судових інстанцій встановили, що позивачем в обґрунтування позовних вимог не було надано доказів погодження між сторонами у справі обсягів постачання природного газу на травень місяць 2013 року шляхом подання відповідної заявки.
Приймаючи оскаржувані судові рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно встановив той факт, що сторонами умовами укладеного договору не встановлено обсягів щомісячних поставок газу, граничних строків їх поставки, що унеможливлює виникнення відповідного зобов'язання у відповідача та факт його порушення.
Крім того, відповідно до п.11.1 цього договору, він вступає в силу з 01.03.2013 року і діє до 31.12.2013 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Тобто, зобов'язання по поставці природного газу, кількість якого встановлена п.2.1 цього договору, мають бути виконанні відповідачем в строк до 31.12.2013 року.
Разом з тим, позивачем, на виконання п.5.1 укладеного договору було здійснено передоплату на суму 254 041,88 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за травень місяць 2013 року, підписаним між сторонами у справі.
Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Сервіси для юристів