Постанова ВГСУ від 25.08.2015 року у справі №914/4369/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року Справа № 914/4369/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "ТІМ", м. Львів (далі - Підприємство),

на рішення господарського суду Львівської області від 25.02.2015 та

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2015

зі справи № 914/4369/14

за позовом Підприємства

до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова фірма "Юридична ліга", м Львів (далі - Фірма),

про визнання правочину недійсним.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Сколоздри В.Р.,

відповідача - Батькова В.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про визнання недійсним додаткового договору від 04.08.2014 № 04-08/14 (далі - Додатковий договір) до договору від 01.01.2013 № 02/13 (далі - Договір) про абонентське обслуговування.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.02.2015 (суддя Артимович В.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 (колегія суддів у складі: Давид Л.Л. - головуючий, Гриців В.М. і Данко Л.С.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить прийняти постанову, якою скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій з даної справи, і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаргу мотивовано порушенням господарськими судами у розгляді справи норм матеріального і процесуального права, в тому числі статей 3, 92, 203, 234, 509, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 65 Господарського кодексу України, статей 2, 3, 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 43, 34, 43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У письмових запереченнях щодо касаційної скарги Фірма зазначає про її безпідставність і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

Підприємством і Фірмою було укладено Договір, за умовами якого:

- Фірма зобов'язується здійснювати правове обслуговування Підприємства (клієнта) - надавати юридичні послуги, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги Фірми, дотримуючись договірних строків, та здійснювати повне сприяння Фірмі у виконанні покладених на неї завдань (пункт 1.1);

- правовим обслуговуванням вважається: надання усних консультацій з правових питань, що виникають у процесі діяльності клієнта; підготовка або перевірка на відповідність законодавству та ефективність внутрішніх та вихідних документів клієнта; участь у підготовці та укладенні договорів, стороною яких є клієнт; надання допомоги щодо організації контролю за виконанням цих договорів; застосування передбачених законом та договором санкцій стосовно контрагентів, які не виконують договірних зобов'язань; претензійна робота; представництво клієнта в судах, органах місцевого самоврядування та органах державної влади, у відносинах з фізичними та юридичними особами при розв'язанні правових питань; надання висновків, довідок з правових питань, що виникають у клієнта (пункт 2.1);

- наведений у пункті 2.1 перелік юридичних послуг, що становлять предмет Договору, не є вичерпним. Клієнт вправі доручати Фірмі вирішення будь-яких правових питань, не включених до цього переліку (пункт 2.2);

- Клієнт зобов'язується вносити фіксовану плату за абонентське правове обслуговування відповідно до цього договору щомісячно у розмірі 2 000 грн., без урахування ПДВ (пункт 5.1);

- сума оплати залежатиме від обсягу затраченого часу та складності доручення і за необхідності визначатиметься додатковими усними та письмовими угодами між ними (пункт 5.2);

- при визначенні вартості юридичних послуг можливий відступ від визначених у пунктах 5.1 і 5.2 цього договору правил формування вартості послуг, зокрема шляхом оплати відсотку від виконаної роботи (наданих послуг) або ж в інший спосіб (пункт 5.3);