Постанова ВГСУ від 25.05.2016 року у справі №915/1759/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року Справа № 915/1759/15

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - Шевчук Б.Б.; відповідача - Цимбаліст С.І., Батаріна Л.А., Могутов А.М.;розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від27.01.2016та на рішенняГосподарського суду Миколаївської області від13.11.2015у справі № 915/1759/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Миконт"проповернення палива дизельного ULSD 10 ppm

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" (далі - ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миконт" (далі - ТОВ "Миконт") про повернення палива дизельного ULSD 10 ppm в кількості 312, 860 тонн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.10.2015 порушено провадження у справі № 915/1759/15 за позовом ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" до ТОВ "Миконт" про повернення палива дизельного ULSD 10 ppm.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області (суддя Бездоля Д.О.) від 13.11.2015 у позові відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Філінюк І.Г., судді Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 27.01.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 та рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.11.2015, ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, зокрема ст.ст. 949, 1212 ЦК України, а також норми процесуального права, а саме ст.ст. 32, 36 ГПК України.

При цьому, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно не враховано подані позивачем до матеріалів справи докази, а саме лист від 31.07.2015 № 282-01, акт повернення зі зберігання № 23-06/ДТ від 23.06.2015 та акт повернення зі зберігання № 24-06/ДТ від 24.06.2015, які підтверджують, що належне позивачу дизельне паливо в кількості 312, 86 т перебуває у володінні відповідача.

Також ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" вказує про те, що господарськими судами не враховано платіжного доручення № 130 від 25.06.2015, яким позивач оплатив послуги відповідача по перекачуванню в один резервуар 312, 86 т дизельного палива, сплату яких просив відповідач у листі № 256-01 від 25.06.2015.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.04.2016 касаційну скаргу ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.04.2016.

ТОВ "Миконт" подало відзив на касаційну скаргу ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево", в якій просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У засіданні суду, призначеному на 27.04.2016, сторонами в порядку ст. 69 ГПК України було подано заяву про продовження строку розгляду касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.04.2016 продовжено строк розгляду спору у справі та відкладено розгляд касаційної скарги на 25.05.2016.

Від ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" на адресу суду 19.05.2016 надійшли додаткові пояснення.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" (постачальник) та ТОВ "Миконт" (покупець) 16.11.2014 був укладений договір поставки № МЗ-19 (далі - договір поставки), за яким постачальник зобов'язався передати, а покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - товар) на умовах цього договору та додатків до нього, які є невід'ємною частиною договору (далі - додатки). Базис і терміни поставки, кількість, номенклатура і ціна товару зазначаються в додатках до цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору поставки від 16.11.2014, отриманий товар використовуватиметься для забезпечення технологічних потреб при здійсненні приймання та видачі нафтопродуктів клієнтів відповідача і не може бути реалізований третім особам.

Згідно з п. 3.1. договору поставки, ціна на кожну партію товару, що поставляється за цим договором, вказується в додатках до цього договору.

Пунктами 4.1., 4.3. договору поставки від 16.11.2014 передбачено:

- поставка товару здійснюється на умовах EXW назва місця передачі товару, якщо інше не передбачено відповідним додатком;

- зобов'язання постачальника з поставки партії товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця при базисі EXW назва місця передачі товару - з підписання акту прийому-передачі товару. Датою поставки товару вважається: при базисі EXW назва місця передачі товару - підписання акту прийому-передачі товару.

Покупець має право протягом дії цього договору в будь-який час повернути постачальнику отриманий товар, а постачальник зобов'язаний його прийняти. При поверненні товару ніякі додаткові платежі не проводяться (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 6.1. договору поставки, покупець зобов'язаний здійснити оплату вартості товару у строк до 20.03.2016, якщо інше не передбачено відповідним додатком. Строк оплати товару може бути продовжений за згодою сторін.