Постанова ВГСУ від 24.05.2016 року у справі №5/34б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року Справа № 5/34б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Погребняка В.Я., Полякова Б.М.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"на ухвалугосподарського суду Донецької області від 01.02.2016на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.03.2016у справі№ 5/34б господарського суду Донецької областіза заявоюГорлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Іділлія"проБанкрутствоза участю представників сторін: Пушкарьова К.В. - представник Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.02.2016 (суддя Чорненька І.К.) відмовлено у задоволенні заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" про відновлення втраченої справи №5/34б про банкрутство ТОВ "Іділлія".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі №5/34б (колегія суддів: М'ясищев А.М. - головуючий, судді Будко Н.В., Склярук О.І.) ухвалу господарського суду Донецької області від 01.02.2016 залишено без змін.

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2016 та ухвалу господарського суду Донецької області від 01.02.2016 у справі № 5/34б скасувати і прийняти нове рішення, яким заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" про відновлення втраченої справи задовольнити в повному обсязі. Справу про банкрутство ТОВ "Іділлія" направити до господарського суду Донецької області для подальшого розгляду посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ч.3 ст. 3 Закону України " Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції".

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 24.01.2011 було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Іділлія" за заявою Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Горлівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника (в редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Донецької області від 07.02.2011 ТОВ "Іділія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Галунця Д.Г.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.06.2012 припинено повноваження арбітражного керуючого Галунця Д.Г., як ліквідатора у справі № 5/34б про банкрутство ТОВ "Іділлія", а ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Полторацьку О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.10.2013 здійснено заміну кредитора по справі №5/34б про банкрутство ТОВ "Іділлія", а саме Горлівську ОДПІ Донецької області ДПС на Горлівську ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Отже, як встановлено судами, справа №5/34б перебувала на стадії ліквідаційної процедури і розгляд її не завершено.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області справа №5/34б про банкрутство ТОВ "Іділлія" втрачена.

У зв'язку з відновленням роботи господарського суду Донецької області з 27.04.2015 відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України №21р від 24.04.2015 "Про відновлення роботи господарського суду Донецької області" 01.10.2015 до господарського суду Донецької області звернулось ПАТ КБ "ПриватБанк" із заявою про відновлення втраченої справи про банкрутство ТОВ "Іділлія".

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.10.2015р. прийнято заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" про відновлення втраченої справи, судове засідання призначено на 17.11.2015 та зобов'язано заявника до 12.11.2015 надати суду відповідні документи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, що розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою у судове засідання кредиторів, ліквідатора та невиконанням вимог ухвал суду, якими було зобов'язано заявника надати суду матеріали справи або їх копії у повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" про відновлення втраченої справи № 5/34б про банкрутство ТОВ "Іділлія, суд першої інстанції послався на недостатність зібраних матеріалів справи № 5/34б на стадії ліквідаційної процедури, за відсутністю документів суд позбавлений можливості з'ясувати наявний матеріальний стан боржника, склад його майнових активів, склад та розмір кредиторський вимог, тобто вирішити питання задоволення вимог кредиторів за рахунок майнових активів боржника. При цьому, суд врахував, що заявником неодноразово невиконані вимоги ухвал суду щодо надання матеріалів справи або їх копій, у господарського суду відсутня можливість відновити справу про банкрутство ТОВ "Іділлія".

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши про те, що за відсутністю документів, витребуваних неодноразово від заявника, ліквідатора та кредиторів, необхідних для відновлення даної справи, оскільки зібраних матеріалів недостатньо для відновлення втраченої справи №5/34б на стадії ліквідаційної процедури, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність можливості відновити втрачену справу та правомірно відмовив у задоволенні заяви про відновлення втраченої справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суддів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості,що узгоджується також зі статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 3 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, статтею 6 Конвенції передбачено, що кожний у випадку спору про його цивільні права та обов'язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону.