ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2017 року Справа № 909/457/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівЯценко О.В., Бакуліної С.В.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Дубко"на постанову від 06.09.2016 Львівського апеляційного господарського суду у справі№909/457/16 господарського суду Івано-Франківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Прінком-Груп"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дубко"про та за зустрічним позовом до провиселення з займаного нежитлового приміщення - деревообробного цеху, розташованого за адресою : АДРЕСА_1, загальною площею 966 кв. м та стягнення заборгованості в сумі 137 263 грн. 60 коп. (з яких: 125 580 грн. основний борг, 3 994,48 грн. - 3% річних, 7 689,12 грн. інфляційні втрати); Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубко" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Прінком-Груп" визнання недійсним договору оренди №18/08-13 від 29.08.2013, укладеного ТОВ "ІПК "Прінком-Груп" та ТОВ "Дубко"За участю представників сторін:
Від позивача - Борис Л.Д. (дов. від 10.01.17)
Від відповідача - не з'явились
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ "ІПК "Прінком-груп" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Дубко" про виселення із займаного нежитлового приміщення - деревообробного цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 966 кв. м, та стягнення заборгованості в сумі 137 263,60грн, в т.ч.: 125 580,00грн основного боргу, 3 994,48грн - 3% річних, 7 689,12грн інфляційних втрат.
Відповідач звернувся до суду першої інстанції із зустрічним позовом до ТОВ "ІПК "Прінком-Груп" про визнання недійсним договору оренди №18/08-13 від 29.08.2016.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2016 (суддя Гриняк Б.П.) у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним договір №18/08-13 від 29.08.2016, укладений ТОВ "Дубко" та ТОВ "Інвестиційно-промислова компанія "Прінком-Груп".
Рішення суду мотивоване тим, що доказів завершення будівництва, реєстрації декларації, прийняття в експлуатацію та державної реєстрації права власності на новостворену річ суду не надано. Посилаючись на п.1.1.1 договору, яким визначено, що предметом договору оренди є деревообробний цех, ступінь готовності якого становить 79%, суд дійшов висновку, що позивач передав в строкове платне користування майно, яке мало бути створене тільки в майбутньому та на час укладення договору не було створеним і не належало орендодавцю. Тобто, на думку суду, під час укладення договору позивачем не було дотримано вимог ст. 203 215 ЦК України, у позивача був відсутній необхідний обсяг дієздатності щодо вчинення спірного правочину. Щодо вимоги позивача про виселення відповідача з спірного приміщення, суд, з посиланням на ст. 387 ЦК України, зазначив, що підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, зокрема, право власності на витребовуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Позивачем заявлено вимогу про виселення відповідача з нежитлового приміщення - деревообробного цеху, тобто майна, яке ще не створене, тому його право не підлягає захисту шляхом виселення відповідача із спірного приміщення.
Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у складі: Хабіб М.І., Зварич О.В., Скрипчук О.С. рішення господарського суду Івано-Франківської скасовано, прийнято нове рішення, яким первісний позов ТОВ "Інвестиційно-промислова компанія "Прінком-Груп" задоволено частково, виселено ТОВ "Дубко" із займаного нежитлового приміщення - деревообробного цеху, ступінь готовності якого 79%, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 966 кв. м; стягнуто з ТОВ "Дубко" на користь ТОВ "Інвестиційно-промислова компанія "Прінком-Груп" 125 580,00грн основного боргу, 7 457,52грн інфляційних втрат, 2105,30грн - 3% річних та 3 405,04грн на відшкодування судового збору, сплаченого за подання позову. У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено.
Провадження у справі за зустрічним позовом припинено.
ТОВ "Дубко" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням Львівським апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.08.2013 ТОВ "ІПК "Прінком-Груп" (орендодавець) та ТОВ "Дубко" (орендар) уклали договір оренди майна №18/08-13, відповідно до п.1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення - деревообробний цех, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 966кв.м., балансовою вартістю 1 013 921,00грн. Стан майна, що орендується, на момент передачі в оренду - незавершене будівництво, ступінь готовності 79% .
Згідно з п.2.1 договору орендна плата за користування об'єктом оренди встановлена у розмірі 10грн за 1 кв. м площі на місяць (з ПДВ), загальний розмір становить 9660грн (з ПДВ).
Орендна плата сплачується орендарем, починаючи з листопада 2013 року, на розрахунковий рахунок орендодавця, вказаний в договорі, до 5 числа поточного місяця (п. 2.3.1).
Пунктами 3.1 та 3.2 встановлено, що майно повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем протягом 3 днів, з моменту підписання договору сторонами. Передавання майна в оренду здійснюється на підставі акту приймання-передачі, де має бути зазначений стан об'єкта оренди.
У разі припинення цього договору об'єкт оренди повертається орендарем орендодавцю. Об'єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п. 3.5 договору).
Відповідно до п.4.1 договір укладено строком на 35 місяців - з 29.08.2013 по 29.07.2016. Термін дії договору автоматично пролонгується на той самий строк, якщо жодна з сторін не висловила бажання його розірвати.
Пунктом 7.3 договору передбачено право орендодавця відмовитись від договору оренди і вимагати повернення предмету договору, якщо орендар не сплачує орендну плату в сумі двох місячних плат за найм. В такому випадку договір є розірваним з моменту повідомлення орендаря про відмову від договору без виплати компенсації за невідокремлені поліпшення предмету договору.
По акту приймання-передачі від 29.08.2013, підписаному двома сторонами та скріпленому їх печатками, орендодавець передав, а орендар прийняв у найм нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 966кв.м.
Згідно з п. 3 акту об'єкт, який передається, знаходиться у належному для використання стані.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26527493 від 15.06.2010 право власності на незавершене будівництво - деревообробний цех готовністю 79%, який розташований за адресою АДРЕСА_1, було зареєстроване за ОСОБА_8 (частка 10/100) та ТОВ "ІПК "Прінком-Груп" (частка 90/100).
В подальшому на підставі свідоцтва про право на спадщину від 19.06.2012 право власності на частку 10/100 незавершеного будівництва - деревообробного цеху було перерєстроване на ОСОБА_9, що підтверджено витягом про державну реєстрацію прав від 13.09.2012 № 35487587.
Вказані дані підтверджуються також Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №64076065 від 22.07.2016.
Судами також встановлено, що відповідач сплачував орендну плату за договором №18/08-13 по квітень 2015року, а з травня 2015 року орендних платежів не сплачував. Позивач надіслав йому лист (вих. №4 від 24.06.2015), в якому вказав на необхідність виконання зобов'язань щодо сплати орендної плати та попередив, що у разі їх невиконання змушений буде керуватися положеннями п. 7.3 договору №18/08-13. Проте відповідач орендної плати не сплатив, у зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу повідомленням вих. №16-05/16 від 16.05.2016 про відмову від договору оренди на підставі п. 7.3 договору, вимагав повернути до 26.05.2016 орендоване майно та сплатити заборгованість з орендної плати в сумі 125 580,00грн.
У відповідь на повідомлення позивача відповідач надіслав лист від 19.05.2016, в якому, посилаючись на ст.203, 215, 220 ЦК України, вказував на нікчемність договору оренди, оскільки договір нотаріально не посвідчений, також вказував на те, що приміщення не є збудованим, що позивач не є власником майна, та повідомив про відмову виконувати вимоги позивача.
Сервіси для юристів