Постанова ВГСУ від 22.12.2015 року у справі №916/2429/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Справа № 916/2429/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя С Судді:Борденюк Є.М., Кривда Д.С., Могил С.К. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 25.08.2015 у справі № 916/2429/15 господарського суду Одеської областіза позовомдержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"докомпанії "Нортроп" у формі товариства з обмеженою відповідальністю простягнення 10 117, 73 дол. США, що еквівалентно 212 733, 42 грн.,за участю представників позивача: Сидоренко Д.О.,відповідача: Влачиги С.Р., Боєва М.О.,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до компанії "Нортроп" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 10 117, 73 дол. США заборгованості, що еквівалентно 212 733, 42 грн., у зв'язку з несплатою за виставленими рахунками податку на додану вартість.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.08.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (підприємством) та компанією "Нортроп" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (агентом) 12.06.2013 укладено договір № 1/П-13, відповідно до умов якого підприємство зобов'язується за заявками агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном глибоководного суднового ходу, а агент зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг підприємства є судновласник (в розумінні ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України).

Відповідно до п. 2.1.2 договору підприємство зобов'язується надавати агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок підприємства та вимог договору.

Згідно з п. 2.2.3 договору агент зобов'язується робити своєчасну оплату відповідно до умов договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну. Оплата здійснюється у порядку визначеному діючим законодавством України в сфері ЗЕД, валютного регулювання та валютного контролю.

Пунктом 2.2.4 договору визначено, що агент зобов'язується сплачувати рахунки, виставлені підприємством у терміни, визначені договором.

Відповідно до п.п. 4.2.2, 4.3 договору остаточний розрахунок здійснюється агентом протягом десяти банківських днів з дати отримання від підприємства рахунку за реквізитами зазначеними у такому рахунку. Зобов'язання з оплати вважаються виконаними агентом з моменту зарахування грошових коштів на рахунок підприємства.

Додатковою угодою від 18.12.2013 до договору строк дії останнього продовжено до 31.12.2015.

Протягом червня - жовтня 2013 року позивачем надано послуги суднам, які знаходились під агентуванням відповідача, за що виставлено останньому рахунки на сплату обов'язкових платежів, оплачені відповідачем у повному обсязі.

У квітні 2015 року позивачем донараховано податок на додану вартість на суми канального збору за суднозаходи під агентуванням відповідача за період надання послуг з червня по жовтень 2013 року, оформлено відповідні рахунки та надіслано відповідачу лист від 09.04.2015 № 1681 в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що у вантажних документах не вказано іноземний порт, немає підстав вважати підтвердженим факт здійснення відповідними суднами міжнародного морського перевезення, та, як наслідок, підстав для застосування пільги зі сплати податку на додану вартість.

Проте відповідач відмовився оплатити їх вказуючи на незаконність донарахування ПДВ на суму канального збору та відсутність підстав для її оплати, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності підстав для нарахування та стягнення з відповідача сум ПДВ за спірний період.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 22 Закону України "Про морські порти" визначено, зокрема, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний.

Відповідно до ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України) під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 197.9 ст. 197 Податкового кодексу України (далі - ПК України) звільняються від оподаткування операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

У розумінні ст. 132 КТМ України міжнародні перевезення - це перевезення між портами України та іноземними портами, які можуть здійснюватися як суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноземним прапором.

За приписами п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Стягнення портових зборів як за міжнародне перевезення виключає можливість стягувати податок на додану вартість.