ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2014 року Справа № 910/15784/13
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівАлєєвої І.В., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 р. (головуючий суддя Кропивна Л.В., судді Ільєнок Т.В., Корсакова Г.В.)за заявою Спільного підприємства "Луміс" про визнання судових наказів, виданих на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 23.07.2013 р. у справі № 582/13, яке набрало законної сили з 23.07.2013 р. та ухвали Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 р., такими, що не підлягають виконанню,у справі№ 910/15784/13 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", 2) Спільного підприємства "Луміс"простягнення заборгованості,за участю представників позивачаНаграбовський О.В.,відповідачівРаілко С.В.,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 р. було відмовлено Спільному підприємству "Луміс" у задоволенні заяви про визнання такими, що не підлягає виконанню, наказів, виданих на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.07.2013 р. у справі № 582/13.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 р. увалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено заяву Спільного підприємства "Луміс": визнано такими, що не підлягають виконанню, накази, видані Господарським судом міста Києва від 03.09.2013 р. у справі № 910/15784/13 на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 23.07.2013 р. у справі № 582/13, яке набрало законної сили з 23.07.2013 р., та ухвали Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 р., яка набрала законної сили 03.09.2013 р.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу місцевого суду - залишити в силі.
Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 13, 20, 526, 599 ЦК України, ст.ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 1, 117 ГПК України.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орвіс" в забезпечення виконання зобов'язань за генеральними договорами про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 р. та № 770/9-691 від 26.06.2008 р. укладено:
- іпотечний договір від 17.07.2008 р., предметом якого є нерухоме майно, а саме: торговий комплекс загальною площею 1.649,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, бульвар Д. Вишневецького, 9, яке належить іпотекодавцю на праві власності (заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 8.826.406,36 грн., що в еквівалентні на дату укладення даного договору за курсом НБУ становить 1.823.336,30 доларів США);
- іпотечний договір від 04.09.2009 р., предметом якого є нерухоме майно, а саме: приміщення вбудовано-прибудованого магазину з підвальними приміщеннями загальною площею 1.028,5 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, пр. С. Бандери, 47, яке належить іпотекодавцю на праві приватної власності (вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 3.127.552 грн., що в еквівалентні на дату укладення даного договору за курсом НБУ становить 391.678,40 доларів США).
Також в забезпечення виконання вказаних вище зобов'язань між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Спільним підприємством "Луміс" було укладено договір поруки № 108880/108-ПЮ023 від 06.08.2009 р.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 р. у справі № 3/77/5022-1020/2011 звернуто стягнення шляхом визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, а саме на торговий комплекс загальною площею 1.649,7 кв. м, що знаходиться за адресою: бульвар Вишневецького, 9, м. Тернопіль, вартістю 13.657.370 грн., приміщення вбудовано-прибудованого магазину з підвальним приміщенням загальною площею 1.028,5 кв. м, що знаходиться за адресою: пр. С. Бандери, 47, м. Тернопіль, вартістю 10.141.270 грн. і погашено заборгованість ТОВ "Орвіс" за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 р. та за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-691 від 26.06.2008 р. перед ПАТ "Укрсоцбанк" у розмірі 17.109.000,00 грн.
Матеріально-правовою підставою для задоволення позову у справі № 3/77/5022-1012/2011 було невиконання солідарними боржникам ТОВ "Орвіс" та СП "Луміс" грошових зобов'язань перед банком з повернення кредиту, процентів та пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту на загальну суму 17.109.000,00 грн. за генеральними договорами про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 р., № 770/9-691 від 26.06.2008 р., а також залишення боржниками без задоволення вимог банку: № 17.10.-03/22-4098 від 15.12.2010 р., № 17.10.-03/22-4099 від 15.12.2010 р., № 17.10.-03/22-4092 від 15.12.2010 р. та № 17.10.-03/22-4093 від 15.12.2010 р.
Судами у справі № 3/77/5022-1020/2011 було встановлено, що банк, звертаючись до господарського суду з позовом про звернення стягнення на іпотечне майно, вимагав дострокового виконання зобов'язань і повернення кредиту у повному обсязі за рахунок майна солідарних боржників - позичальника та поручителя.
Загальна сума майнових вимог банку, яку суди у справі № 3/77/5022-1020/2011 визнали обґрунтованою, склала 17.109.000,00 грн.
Як вбачається з рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 23.07.2013 р. у справі № 582/13, звертаючись до солідарних боржників ТОВ "Орвіс" та СП "Луміс" з вимогою про стягнення 28.367.114,58 грн., банк послався на невиконання боржниками зобов'язань, що випливають з генерального договору про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 р., і на ту обставину, що вимога банку від 15.12.2010 р. № 17.10.-03/22-4093 про повернення кредиту залишена боржниками без виконання.
Також третейський суд встановив надання банком у липні - серпні 2008 року кредиту позичальнику на суму 2.200.000,00 дол. США та згідно з меморіальним ордером № 500-02 від 09.03.2010 р. на суму 455.076,60 грн., внаслідок чого загальна заборгованість, яку визнав третейський суд, станом на 17.06.2013 р. становила 28.367.114,58 грн.
На виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 23.07.2013 р. у справі № 582/13 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази від 03.09.2013 р.
Спільне підприємство "Луміс" 11.11.2013 р. звернулось до Господарського суду м. Києва із заявою про визнання вищевказаних наказів такими, що не підлягають виконанню.
Заява обґрунтована тим, що до прийняття рішення третейським судом банк вже отримав задоволення своїх майнових вимог в обсязі 17.109.000,00 грн., які випливали з генерального договору про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 р. та генерального договору про надання кредитних послуг № 770/9-691 від 26.06.2008 р., за рахунок належного боржнику (позичальнику) ТОВ "Орвіс" нерухомого майна на суму 23.798.640,00 грн. і за рішенням господарського суду, яке набрало законної сили, набув права власності на вказане нерухоме майно іпотекодавця з одночасним припиненням такого права у боржника.
Відмовляючи у визнанні наказів такими, що не підлягають виконанню, місцевий господарський суд виходив з того, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.ст. 526, 599 ЦК України. Набрання законної сили рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 р. у справі №3/77/5022-1012/2011 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, як вказав місцевий суд, не є підставою для припинення кредитного договору, а ухвалення такого рішення не свідчить про виконання основного зобов'язання, проведеного належним чином (в розумінні норм ст. 599 ЦК України), та не виключає права банку на стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду та вважає їх помилковими, виходячи з наступного.
За змістом ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Звернення стягнення на предмет іпотеки означає прийняття судового рішення про те, що кредитор отримує задоволення своїх грошових вимог із вартості переданого в іпотеку майна.
Матеріально-правовою передумовою звернення стягнення на заставне нерухоме майно є невиконання боржником основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, а правовою підставою для переходу права на заставне нерухоме майно за змістом ст. 37 Закон України "Про іпотеку" є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, тощо, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.
Сервіси для юристів