Постанова ВГСУ від 20.10.2014 року у справі №910/5938/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року Справа № 910/5938/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О., Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пух Клаб"на рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. у справі № 910/5938/14 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Пух Клаб"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Груп"простягнення коштів та розірвання договоруза участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Жогіна О.О.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пух Клаб" (далі - ТОВ "Пух Клаб") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Груп" (далі - ТОВ "Еліт Груп") про розірвання договору генерального підряду № 011208 від 01.12.2008 р. та стягнення заборгованості в сумі 494 204,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з виконання будівельних робіт за укладеним між сторонами договором підряду, що зумовлює застосування до спірних правовідносин ст. ст. 526, 530, 651, 846, 883 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2014 р. (суддя Кирилюк Т.Ю.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем доведено факт виконання ним будівельних робіт по договору підряду № 011208 від 01.12.2008 р. на загальну суму 600 008,40 грн. Що стосується позовної вимоги про розірвання вказаного договору, суд дійшов висновку, що договір є припиненим з моменту набуття чинності актом приймання виконаних робіт № 2, тобто з 14.11.2009 р., що унеможливлює задоволення позовних вимог в цій частині.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. (судді Шапран В.В., Буравльов С.І., Андрієнко В.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Пух Клаб" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

До Вищого господарського суду України 17.10.2014 р. від ТОВ "Пух Клаб" надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги.

Враховуючи, що ухвалами Вищого господарського суду України від 25.09.2014 р. та від 06.10.2014 р. явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а також з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. ст. 1117, 1118 ГПК України, колегія суддів відмовляє у задоволенні даного клопотання і вважає за можливе розглянути касаційну скаргу відповідно до ст. 1115 ГПК України.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.12.2008 р. між ТОВ "Пух Клаб" як замовником та ТОВ "Еліт Груп" як генеральним підрядником було укладено договір генерального підряду № 011208 (далі - Договір), за умовами якого генеральний підрядник зобов'язався виконати відповідно до наданої замовником проектної документації у спортивно-оздоровчому комплексі, розташованому по вулиці Пухівській, 1 села Рожни Броварського району Київської області, ремонт основи та покриття дороги, спортивного майданчику та доріжок, ремонт зовнішніх інженерних мереж, влаштування бетонної підлоги, облицювання фундаментів керамічною плиткою, ремонт даху тощо, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані генеральним підрядником роботи.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Судами встановлено, що позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 600 000,00 грн. в якості оплати передбачених Договором робіт.

Звертаючись з позовом, позивач зазначав, що відповідачем було виконано лише частину обумовлених договором робіт загальною вартістю 105 795,60 грн., що підтверджено підписаним сторонами у справі актом від 30.09.2009 р. За твердженням позивача, в подальшому будівельні та ремонтні роботи на об'єкті не проводились, отже відповідачем не виконуються взяті на себе зобов'язання, що тягне за собою розірвання Договору та повернення коштів, сплачених за не виконані роботи.

Порядок передання та прийняття робіт за договором підряду унормовано статтею 882 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).