ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2016 року Справа № 910/7630/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 09.06.2015 Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015у справі№ 910/7630/15за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах"доМоторного (транспортного) страхового бюро Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4провизнання неправомірними дійза участю представників сторін:
від позивача: Хруленко М.В. - за довіреністю;
від відповідача: Боярська Г.П. - за довіреністю;
від третьої особи: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інкомстрах" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Моторного (транспортного) бюро України про визнання дій відповідача щодо здійснення виплат страхових відшкодувань на підставі підпункту ґ пункту 41.1. ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за рахунок коштів ПАТ "СК "Інкомстрах", які містяться в Фонді захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, протиправними; визнання дії МТСБУ щодо порушення порядку, встановленого Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах в частині повернення ПАТ "СК "Інкомстрах" гарантійного внесу з Фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах - протиправними, а також стягнення судового збору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2015 скасувати, справу направити до місцевого господарського суду на новий розгляд.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інкомстрах", зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 07.03.2001 та має ідентифікаційний код 31282951.
07.03.2001 позивача внесено до Державного реєстру фінансових установ, в подальшому, 03.03.2011 ним отримано ліцензію на здійснення страхової діяльності у формі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно із вимогами п. 39.1 ст. 391 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув статусу асоційованого члена Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Відповідно до положень пункту 5.1 статуту МТСБУ асоційовані члени - це страховики, які, зокрема, виконують вимоги договору про співпрацю між ними та МТСБУ.
28.12.2012р. між позивачем та відповідачем укладений Договір №108 про співпрацю між МТСБУ та страховиком у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами, відповідно до умов пунктів 2.1.2, 2.1.16 якого позивач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати щомісячні членські внески до цільового фонду фінансування діяльності МТСБУ, сплачувати щомісячні відрахування з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до Фонду захисту потерпілих та до фонду попереджувальних заходів МТСБУ у розмірах, встановлених відповідно до законодавства.
Протягом перебування у статусі асоційованого члена МТСБУ позивачем на виконання вимог абз. 3 п. 51.1 ст. 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та умов Договору про співпрацю здійснювалося перерахування премій за внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а одночасно із вступом у МТСБУ сплачено гарантійний внесок.
Гарантійний внесок та премії, сплачені позивачем, використовувалися відповідачем у справі як джерела формування фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах.
Відповідно до Додатку № 2 до листа відповідача від 14.01.2014р. (Звіт Фонду захисту потерпілих за 4 квартал 2013 року та розподіл інвестиційного доходу) залишок коштів позивача у Фонді захисту потерпілих станом на 31.12.2013р. становив 3 301 950,69 грн., в тому числі інвестиційний прибуток за 4 квартал 2013р. - 56 874,04 грн. У вказаному Додатку №1 також відповідачем зазначено про наявність 963 заяв про здійснення страхового відшкодування за внутрішніми договорами позивача, за якими прийняті рішення про виплату страхового відшкодування, але виплата не здійснена.
04.02.2014р. позивач був позбавлений членства у МТСБУ, що підтверджено наявним у матеріалах справи Списком осіб, які вибули з МТСБУ, повідомленням МТСБУ про втрату статусу асоційованого члена МТСБУ від 04.02.2014р. №7/3-09/3293 та не спростовується сторонами у даній справі.
У відповідності до п. 5.1 Договору про співпрацю у разі припинення членства страховика в МТСБУ та наявності неврегульованих страховиком подій, що мають ознаки страхових випадків за його внутрішніми договорами страхування, дирекція МТСБУ має право прийняти рішення про повернення страховику залишку гарантійного внеску у Фонді захисту потерпілих шляхом врегулювання таких подій.
У період часу після позбавлення позивача членства у МТСБУ відповідачем здійснювалися виплати страхових відшкодувань за вказаними заявами за рахунок коштів позивача у Фонді захисту потерпілих на загальну суму 2 260 362,52 грн., що підтверджено відомостями МТСБУ, викладеними у відповідному листі.
Станом на 06.04.2015р. неврегульованими залишилися 451 вимога потерпілих.
Відповідно до довідки відповідача від 08.04.2015р. №5-41/104312 залишок коштів у Фонді захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах за внутрішніми договорами позивача станом на 08.04.2015р. складає 724 703,80 грн.
Розпорядженням від 07.04.2015р. №666 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, позивача виключено з Державного реєстру фінансових установ та анульоване свідоцтво про реєстрацію позивача як фінансової установи.
Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з огляду на вимоги чинного законодавства, а також беручи до уваги умови укладеного між сторонами договору про співпрацю дійшли висновку про правомірність здійснення МТСБУ дій, пов'язаних з виплатами за страховими випадками за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладених позивачем, який припинив членство у МТСБУ, але до якого не застосована процедура ліквідації або банкрутства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, вважає його правомірним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Сервіси для юристів