ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2015 року Справа № 923/1281/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Владимиренко С.В., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2015за заявами Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея"про розстрочку виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 07.10.2014у справі№ 923/1281/14 Господарського суду Херсонської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Амалтеяпростягнення 530434,95 дол. США, що еквівалентно 6215674,94 грн.за участю представників сторін:
позивача: Пархомчук С.В., дов. від 03.06.2015 б/н
відповідача: Васильєва М.В., дов. від 01.07.2015 № 3
Мамедова Т.В., дов. від 11.02.2015 № 02/13-ю
ВДВС: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 07.10.2014 у справі № 923/1281/14 (суддя Закурін М.К.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 (колегія суддів у складі: головуючого судді Шевченко В.В., суддів Головей В.М., Колоколова С.І.), частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея", з відповідача на користь позивача стягнуто 381757,70 дол. США (що еквівалентно по курсу НБУ 4473464,22 грн.) заборгованості за кредитом, 65515,87 дол. США (що еквівалентно по курсу НБУ 767719,68 грн.) заборгованості по процентам, 14726,43 дол. США (що еквівалентно 172565,37 грн.) пені за кредитом, 2945,90 дол. США (що еквівалентно 35520,27 грн.) пені за відсотками, 1000,00 дол. США (що еквівалентно 11718,07 грн.) штрафу, у решті частини позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 вищевказані судові рішення залишені без змін.
11.03.2015 Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області звернувся до Господарського суду Херсонської області із заявою про розстрочку виконання судового рішення, якою просив розстрочити на 5 років виконання наказу № 923/1281/14, виданого 12.01.2015 Господарським судом Херсонської області.
23.03.2015 до Господарського суду Херсонської області із заявою про розстрочку виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 07.10.2014 у справі № 923/1281/14 строком на 5 років звернулось також Товариство з обмеженою відповідальністю "Амалтея".
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.03.2015 у справі № 923/1281/14 (суддя Закурін М.К.) заяви Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" задоволено частково; розстрочено виконання судового рішення у справі № 923/1281/14 на 5 років (60 календарних місяців) рівнозначними щомісячними сумами в розмірі 7765,77 дол. США починаючи з 1 квітня 2015 року; в частині розстрочення стягнутої суми компенсації по сплаті судового збору в розмірі 63988,85 грн. - відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 (колегія суддів у складі: головуючого судді Головея В.М., суддів Гладишевої Т.Я., Ярош А.І.) ухвалу Господарського суду Херсонської області від 31.03.2015 в частині задоволення заяв Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" скасовано; у задоволенні заяв Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" про розстрочку виконання судового рішення відмовлено; в решті ухвалу Господарського суду Херсонської області залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Амалтея" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 у справі № 923/1281/14, залишити в силі ухвалу Господарського суду Херсонської області від 31.03.2015 у цій справі в частині надання розстрочки виконання судового рішення на 5 років.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Скаржник зазначає про те, що відхиливши клопотання позивача та відповідача про продовження строку розгляду скарги та відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції позбавив сторони можливості подати суду додаткові документи в обґрунтування доводів та висловити думку з приводу спору безпосередньо; вказує, що висновки апеляційного господарського суду про те, що при наданні розстрочки не враховані матеріальні інтереси позивача та ступінь вини боржника (відповідача) у виникненні спору, є наслідком невірної юридичної оцінки обставин справи та неправильного застосування ст. 121 Господарського процесуального кодексу України. Також скаржник посилається на те, що судом не було взято до уваги виконання ним ухвали суду першої інстанції про розстрочку згідно затвердженого графіку.
18.08.2015 до Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 у справі № 923/1281/14, подана скаржником повторно через Одеський апеляційний господарський суд, зміст та вимоги якої ідентичні викладеним в касаційній скарзі, поданій скаржником до Вищого господарського суду України 05.08.2015.
Вказана касаційна скарга прийнята судом до спільного розгляду з раніше поданою касаційною скаргою.
Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як визначено п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарські суди повинні враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен встановити матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси стягувача, а також може призвести до негативних наслідків для нього.
Вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 07.10.2014 у справі № 923/1281/14, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами господарської діяльності відповідача у 2014 та І кварталу 2015 року відповідач має зменшення величини власного капіталу, яке обумовлене перерахунком залишку заборгованості та недоотриманням прибутку від реалізації продукції внаслідок підвищення ціни на сировину; значення коефіцієнтів, що характеризують співвідношення показників балансу підприємства та його майновий стан, свідчать про значне погіршення фінансового стану підприємства; у відповідача відсутні вільні кошти для розрахунку з банком; витрати товариства на виробництво продукції є більшими, ніж доходність від продажу товарів; внаслідок відсутності коштів примусове стягнення боргу у повній сумі призведе до реалізації нерухомого та рухомого майна відповідача, в тому числі і виробничого обладнання, що матиме наслідком припинення виробництва; збитковість господарської діяльності товариства та прострочення виконання кредитних зобов'язань виникли у відповідача з об'єктивних, незалежних від нього причин (стрімкої девальвації гривні протягом 2014 року, курсових втрат, дефіциту коштів) та внаслідок дій банку по достроковому стягненню кредитних коштів за трьома кредитними договорами.
Оцінивши доводи відповідача, викладені у заяві про розстрочку виконання рішення суду, місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку, що вищенаведені обставини ускладнять негайне виконання рішення суду та зроблять неможливим його виконання пізніше через наявність загрози банкрутства відповідача, яке за умови початку примусового виконання невідкладно настане.
Визначаючи строк та суму розстрочки, суд першої інстанції виходив з необхідності врахування інтересів обох сторін, а саме: зі сторони банку - невиконання зобов'язання позичальником, за умов дострокового стягнення банком всієї суми кредиту до завершення строку кредитування і без врахування прибуткових очікувань позичальника, та з боку боржника - невиконання зобов'язань внаслідок незалежних від нього обставин, зокрема, економічної кризи в державі та втрати ринків збуту товару через проведення антитерористичної операції в Донецькій області.
Сервіси для юристів