ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2016 року Справа № 917/231/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Корнілової Ж.О.,
Грека Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного авіаційного університету в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 року у справі № 917/231/16 господарського суду Полтавської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії до Національного авіаційного університету в особі Кременчуцького льотного коледжу, третя особа: Міністерство освіти і науки, про стягнення 797132,60 грн.,
за участю представників:
Позивача: не з'явився,
Відповідача: Недбайло Л.А., дов. № 27-04/766 від 05.07.2016р.,
Третьої особи: не з'явився.
В с т а н о в и в :
Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії (далі - ПАТ "Полтаваобленерго", Позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету про стягнення 797132,60 грн., з яких: 323765,09 грн. пені, 440269,44 грн. інфляційних втрат і 33098,10 грн. 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням договорів на постачання теплової енергії в гарячій воді № 101 від 01.01.2002 року і № 101 від 03.11.2014 року.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.03.2016 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 05.04.2016 року, здійснено заміну неналежного відповідача - Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету належним відповідачем - Національним авіаційним університетом в особі Кременчуцького льотного коледжу (далі - НАУ, Відповідач).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.04.2016 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 року, позов задоволено частково: стягнуто з НАУ на користь ПАТ "Полтаваобленерго" 321982,79 грн. пені, 287177,82 грн. інфляційних втрат і 33098,10 грн. річних. В іншій частині позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі, НАУ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 549, 614, 617 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 230, 233 Господарського кодексу України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у завдоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.10.2016р., у зв'язку з відрядженням судді Могила С.К., здійснено зміну складу колегії суддів для розгляду вказаної касаційної скарги у складі: Малетича М.М. - головуючий (доповідач), Корнілової Ж.О. та Грека Б.М.
Заслухавши пояснення представника Відповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Вимогами ПАТ "Полтаваобленерго" у даній справі, з посиланням на ст.ст. 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, та на неналежне виконання умов договорів на постачання теплової енергії в гарячій воді № 101 від 01.01.2002 року і № 101 від 03.11.2014 року, є стягнення з НАУ 797132,60 грн., з яких: 323765,09 грн. пені, 440269,44 грн. інфляційних втрат і 33098,10 грн. 3% річних.
Вирішуючи даний спір, місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, посилаючись на положення ст.ст. 258, 526, 530, 610, 611, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, умови укладених договорів на постачання теплової енергії в гарячій воді № 101 від 01.01.2002 року і № 101 від 03.11.2014 року, і на те, що НАУ допустив порушення строків оплати за спожиту теплову енергію у гарячій воді, перевіривши правильність нарахування, заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат і 3% та, встановивши при цьому сплив позовної давності за вимогами про стягнення пені за період з 12.02.2015 року по 14.02.2015 року, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову і стягнення з Відповідача на користь Позивача 321982,79 грн. пені, 287177,82 грн. інфляційних втрат, 33098,10 грн. річних, відмовивши в решті позову.
Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, є господарський договір.
Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Також, частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
При цьому, статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Водночас, згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст. 188, 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Сервіси для юристів