Постанова ВГСУ від 18.10.2016 року у справі №905/1695/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 905/1695/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Студенець В.І.

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Елінар", м. Запоріжжя (далі - Товариство),

на ухвалу господарського суду Донецької області від 25.05.2016 та

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.07.2016

зі справи № 905/1695/16

за позовом Товариства

до приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області (далі - Комбінат),

про стягнення 65 326,70 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення заборгованості у сумі 65 326,70 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.05.2016 порушено провадження у справі та її призначено до розгляду на 25.05.2016.

Ухвалою названого суду від 25.05.2016 (суддя Бойко І.А.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.07.2016 (колегія суддів у складі: Колядко Т.М. - головуючий, Стойка О.В. і Ломовцева Н.В.): припинено провадження у даній справі; Товариству повернуто сплачену суму судового збору.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та "ухвалу" апеляційного господарського суду (фактично - постанову) в даній справі і передати останню "на розгляд по суті до Донецького господарського суду". Скаргу з посиланням на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судових рішень Європейського суду з прав людини, Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про третейські суди", Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано неправомірним застосуванням господарськими судами норм матеріального і процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у винесенні оскаржуваної ухвали та прийнятті оскаржуваної постанови виходили з таких обставин та висновків.

Відповідачем (Комбінатом) суду було подано клопотання про припинення провадження з даної справи на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК України.

02.01.2015 Товариством (постачальник) і Комбінатом (покупець) було укладено договір № 089лм/295 (далі - Договір), відповідно до якого:

- постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти і оплатити матеріали (далі - Товар) на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1.);

- строк дії Договору - до 31.12.2015. Сплив цього строку не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за цим договором (пункт 10.5);

- кількість, номенклатура Товару зазначаються у специфікаціях до цього договору, що є невід'ємними його частинами (пункт 2.1);

- покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від придбання всіх або частини Товару шляхом направлення постачальнику відповідного повідомлення з переліком ресурсів, від поставки яких він відмовився, не пізніше 2-х робочих днів до дати поставки Товару, зазначеного в повідомленні (пункт 2.2);

- поставка Товару здійснюється видами транспорту, зазначеного в специфікаціях. Постачальник зобов'язується поставити ресурси на умовах поставки, що зазначені у специфікаціях відповідно до міжнародної інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року (пункт 3.1);