ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2016 року Справа № 910/9899/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДанилової М.В.суддівДанилової Т.Б., Корсака В.А.за участю представників:позивачаІванкіна Ю.Б. (дов. від 18.04.2014 р. №14-91)відповідачаМицько Р.М. (дов. від 01.02.2016 р. №135/16)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.02.2016у справі №910/9899/13 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"простягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 379610486,35 грн.
В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову - 379610 486,35 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2015 р. (суддя Паламар П.І.), позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 308354443,45 грн. боргу, 55901,91 грн. витрат по оплаті судового збору. У позовних вимогах в іншій частині було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Баранець О.М., судді Ропій Л.М., Сітайло Л.Г.), рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2015 р. залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови у стягненні 41723366, 31 грн. збитків внаслідок інфляції за прострочення, 29532676, 59 грн. 3% річних, прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 41723366, 31 грн. збитків внаслідок інфляції за прострочення та 29532676, 59 грн. 3% річних, в іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилається на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 06.04.2016 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.04.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26.04.2016 р. у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А., справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Яценко О.В.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13.05.2016 р. у зв'язку з перебуванням судді Яценко О.В. на лікарняному, справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.
У відзиві на касаційну скаргу Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить оскаржувані судові рішення залишити без задоволення, а також надає додаткові пояснення, які просить врахувати при вирішенні даного спору.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 18.05.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30.01.2009 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 06/09-153 поставки природного газу для потреб підприємств гірничо-металургійного та хімічного комплексів, додаткова угода № 1 від 30.10.2009 р. до цього договору, згідно з умовами яких позивач зобов'язався передати відповідачу протягом 2009 року природний газ в обсязі до 11780000000 м3 згідно погодженого графіку, а останній - прийняти та оплатити вартість одержаного газу та послуг з його транспортування.
Згідно умов п. 2.1 договору постачальник передає покупцеві у I кварталі 2009 року до 2720000000 м3 природного газу, у ІІ кварталі - до 2930000000 м3, у ІІІ кварталі - до 2980000000 м3, у ІV кварталі - до 3150000000 м3.
Ціна природного газу та тариф на транспортування визначені розділом 4 договору.
Згідно п. 5.1 договору оплата за газ та послуги з його транспортування здійснюється покупцем протягом місяця, в якому здійснюється постачання газу. Остаточний розрахунок проводиться на підставі акту приймання-передачі газу до 25-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.
Строк дії договору відповідно до умов п. 10.1 договору встановлений з моменту його підписання сторонами і діє в частині поставки газу з 1 січня до 31.12.2009 р., в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Вищевказані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, наявними у матеріалах справи копіями вищезгаданих договору та додаткової угоди до нього.
З огляду на матеріали справи, актами передачі-приймання природного газу №№ 01/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-1/1 від 26.02.2009 р., 01/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-1 від 31.01.2009 р., 01/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-5 від 31.03.2009 р., 02/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-1 від 31.03.2009 р., 02/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-1, 02/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-2, 02/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-3, 02/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-4 від 28.02.2009 р., 03/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-1, 03/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-2, 02/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-5, 03/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-1, 03/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-2 від 31.03.2009 р., 04/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-2 від 30.04.2009 р., 05/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-3 від 30.06.2009 р., 05/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-1, 05/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-2 від 31.05.2009 р., 06/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-1 від 30.06.2009 р., 07/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-1 від 31.07.2009 р., 06/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-2, 07/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-2, 08/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-1 від 31.08.2009 р., 08/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-4, 08/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-2, 08/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-3, 09/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-2, 09/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-1 від 30.09.2009 р., 12/09-НГУ-ІМП-П-10/09-ЦУКР від 31.12.2009 р., 10/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-1, 10/09-НГУ-ІМП/П-ХМД-1, 10/09-НГУ-ІМП/П-ЦУКР від 31.10.2009 р., 12/09-НГУ-ІМП-П-11/09-ЦУКР від 31.12.2009 р., 11/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-1, 11/09-НГУ-ІМП/П-ХМД-1, 11/09-НГУ-ІМП/П-ЦУКР від 30.11.2009 р., 12/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК, 12/09-НГУ-ІМП/П-ЦУКР, 12/09-НГУ-ІМП/П-ХГМК-1 від 31.12.2009 р., двохстороннім актом звіряння розрахунків станом на 31.12.2012 р. стверджується факт передачі позивачем відповідачу протягом 2009 року 9006039184 м3 природного газу та надання послуг з його транспортування загальною вартістю 16495427657,47 грн., а також оплати останнім одержаного газу у розмірі 16187073214,02 грн.
Приймаючи рішення у даній справі суди попередніх інстанцій зазначали про наступне.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Сервіси для юристів