Постанова ВГСУ від 18.04.2017 року у справі №43/122

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Справа № 43/122

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Погребняка В.Я.., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу ліквідатора Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" арбітражного керуючого Гусака Ю.М.на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 13.12.2016у справі№ 43/122 господарського суду міста Києва за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІТЕМ"до Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод"проБанкрутствоза участю представників сторін: від Державного концерну "Укроборонпром" - Архіпова Н.О.; від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршляхтехнології" - Завадинський І.В.; від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІТЕМ" - Бурносов Є.В.; від Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Михайлов А.І.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 43/122 задоволено клопотання голови комітету кредиторів про зобов'язання ліквідатора боржника вчинити дії; зобов'язано ліквідатора боржника арбітражного керуючого Гусака Ю.М. передати у комунальну власність житловий будинок, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" (далі - ДП "Київський автомобільний ремонтний завод") та розташований за адресою: 03113, м. Київ, вул. Василенка, 1 та погодити проект розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про прийняття безоплатно житлового будинку, магістральної теплової мережі, об'єкту електропостачання та газорегулюючого пункту Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" до комунальної власності територіальної громади міста Києва".

Визнано кредиторами банкрута: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІТЕМ" на суму 6 336 678,38 грн, з яких: 5 744 276,88 грн - вимоги четвертої черги, а 592 401,50 грн - вимоги шостої черги; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький регіональний технічний центр" на суму 1 661 072,33 грн, з яких: 1 522 306,77 грн - вимоги четвертої черги, а 138 765,56 грн - вимоги шостої черги; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укршляхтехнології" на суму 5 225 191,97 грн, з яких: 4 739 125,64 грн - вимоги четвертої черги, а 486 066, 33 грн - вимоги шостої черги; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем Сервіс" на суму 346 500,00 грн - вимоги четвертої черги; - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" на суму 884 897,06 грн, з яких 857 604,86 грн - вимоги четвертої черги, 26 074, 21 грн - вимоги шостої черги, а 1 218,00 грн - вимоги першої черги; - Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на суму 3 143 701, 69 грн, з яких: 2 607 246, 50 грн - вимоги третьої черги, а 536 455,19 грн; - Державне агентство резерву України на суму 9 268, 82 грн, з яких 5 500, 00 грн - вимоги третьої черги, а 3 768,82 грн - вимоги шостої черги; - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії на суму 16 202, 80 грн, з яких 16 195,06 грн - вимоги четвертої черги, а 7,74 грн - вимоги шостої черги; - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві на суму 471 189,65 грн - вимоги другої черги; - Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" на суму 1 218,00 грн - вимоги першої черги.

Затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 18 095 920,70 грн.

Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів відомості щодо заборгованості по оплаті праці працівникам та заборгованості по оплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі на суму 144 923,28 грн до першої черги задоволення.

Відмовлено Публічному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал" у визнанні кредитором на суму 111 522,46 грн.

Зобов'язано ліквідатора боржника арбітражного керуючого Гусака Ю.М. сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зобов'язано ліквідатора боржника арбітражного керуючого Гусака Ю.М. надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів для долучення до матеріалів справи.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гусака Ю.М. звернулося із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

До апеляційної скарги ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 43/122 (головуючий суддя: Сотніков С.В., суддя Остапенко О.М., суддя Пантелієнко В.О.) відхилено клопотання Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 43/122; апеляційну скаргу Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 43/122 повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); клопотання Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" про відстрочення сплати судового збору залишено без розгляду.

Не погоджуючись із винесеною судом апеляційної інстанції ухвалою, ліквідатор ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" арбітражний керуючий Гусак Ю.М. звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 23.02.2017 № 02-03/23.02.2017/1, в якій, із врахуванням наданих суду уточнень, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 43/122 про повернення апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 43/122, а справу повернути до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття до розгляду апеляційної скарги ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2016.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема ст.ст. 43, 53 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку винесену судом апеляційної інстанції ухвалу, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Частина 1 статті 4 ГПК України передбачає, що господарський суд вирішує господарські спори, зокрема, на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якою встановлено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

За приписами ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання було відхилено.

Частиною першою статті 53 ГПК України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Про поновлення або про відмову в поновленні пропущеного строку зазначається відповідно в ухвалі апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження (стаття 98 ГПК) або про її повернення (частина друга статті 93, пункт 4 частини першої статті 97 ГПК).