ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2014 року Справа № 902/816/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Кочерової Н.О.,
Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КУСТО АГРО ТРЕЙДИНГ"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2013 року
у справі № 902/816/13
господарського суду Вінницької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КУСТО АГРО ТРЕЙДИНГ"
до Фермерського господарства "Фавор ВГВ"
про стягнення 476 665,92 грн.
за участю представників
позивача - Ляхович О.С.
відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 17 вересня 2013 року у справі №902/816/13 (судді Кожухар М.С., Банасько О.О., Яремчик Ю.О.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КУСТО АГРО ТРЕЙДИНГ" до Фермерського господарства "Фавор ВГВ" про стягнення в сумі 476 665,92 грн.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2013 року (судді Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б., Олексюк Г.Є.) рішення господарського суду Вінницької області скасовано. Прийнято нове рішення. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "КУСТО АГРО ТРЕЙДИНГ" відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "КУСТО АГРО ТРЕЙДИНГ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2013 року скасувати, а рішення господарського суду Вінницької області від 17 вересня 2013 року залишити в силі.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кряж" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "КУСТО АГРО") (Зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУСТО АГРО ТРЕЙДИНГ" (Поклажодавець) укладено договір складського зберігання № 20-Ж, у відповідності до якого Поклажодавець зобов'язується передати, а Зерновий склад зобов'язується прийняти сільськогосподарську культуру врожаю 2012 року (Зерно) на зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.
Розрахунки проводяться шляхом банківського переказу на поточний рахунок Зернового складу або внесення готівки в касу Зернового складу (п. 5.1. Договору складського зберігання).
Надані Зерновим складом послуги оплачуються у відповідності з базовими тарифами (цінами) (Згідно Додатку №1), враховуючи податок на додану вартість (ПДВ) (п. 5.4. Договору складського зберігання).
Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 8.2. Договору складського зберігання).
У Додатку № 1 до Договору № 20-Ж від 05 вересня 2012 року наведено вартість послуг Зернового складу.
Сервіси для юристів