Постанова ВГСУ від 16.12.2015 року у справі №904/1889/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 904/1889/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2015та на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2015у справі№904/1889/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомОСОБА_4доПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"провизнання недійсним рішення наглядової ради в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача ОСОБА_4,

- відповідача Мельник Г.П.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2015 у справі №904/1889/15 (суддя Євстигнеєва Н.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 (судді: Коваль Л.А., Кузнецов В.О., Пархоменко Н.В.), відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 (надалі позивач/скаржник) до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (надалі відповідач/ ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про визнання недійсними рішень наглядової ради відповідача.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому заперечує проти її задоволення, просить оскаржувані рішення та постанову залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Предметом даного спору є вимога позивача про визнання недійсним рішення наглядової ради ПАТ " АрселорМіттал Кривий Ріг" про схвалення контрактів №136Z-2014, № 258Z-2013 та №113Z-2014, оформленого протоколом №03/2014 від 12.06.2014.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що наглядова рада відповідача не мала повноважень на схвалення трьох договорів поставки металопродукції (контрактів), укладених між відповідачем та його контрагентом, оскільки їх сума в сукупності перевищує 25 % вартості активів, а тому, рішення про їх укладення мали приймати загальні збори учасників відповідача і позивач, як учасник відповідача, міг би реалізувати своє право на управління товариством.

Суди попередніх інстанцій, не погодилися із такими доводами позивача, та відмовили у позові, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на таке.

Як встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 03.12.2013 між відповідачем (продавець) та фірмою "ArcelorMittal International FZE" (покупець), Об'єднані Арабські Емірати, укладено контракт № 258Z-2013, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує металопродукцію, характеристика якої зазначена в специфікації/доповненнях до цього контракту, загальна кількість продукції орієнтовно складає 1 000 000 тон (п.п. 1.1, 2.1.). Пунктом 3.2. цього контракту визначено, що загальна вартість контракту орієнтовно складає 625 000 000,00 доларів США, а відповідно до положень п. 3.3. контракту загальна сума контракту не може перевищувати еквівалент суми у розмірі 5 000 000 000,00 грн.

01.04.2014 між відповідачем (продавець) та фірмою "ArcelorMittal International FZE" (покупець), Об'єднані Арабські Емірати, укладено контракт № 113Z-2014, згідно з умовами якого продавець продає, а покупець купує металопродукцію, характеристика якої зазначена в специфікації/доповненнях до цього контракту, загальна кількість продукції орієнтовно складає 900 000 тон (п.п. 1.1, 2.1.). Пунктом 3.2. цього контракту визначено, що загальна вартість контракту орієнтовно складає 450 000 000,00 доларів США, а відповідно до положень п. 3.3. контракту загальна сума контракту не може перевищувати еквівалент суми у розмірі 5 000 000 000,00 грн.

22.04.2014 між відповідачем (продавець) та фірмою "ArcelorMittal International FZE" (покупець), Об'єднані Арабські Емірати, укладено контракт №136Z-2014, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує металопродукцію, характеристика якої зазначена в специфікації/доповненнях до цього контракту, загальна кількість продукції орієнтовно складає 900 000 тон. Пунктом 4.3. цього контракту визначено, що загальна вартість контракту орієнтовно складає 450 000 000,00 доларів США, а відповідно до положень п. 4.4. контракту загальна сума контракту не може перевищувати еквівалент суми у розмірі 5 000 000 000,00 грн.

Вказані контракти (договори) підписані від імені відповідача наступними особами: №№ 258Z-2013 та 113Z-2014 - заступником генерального директора з маркетингу та збуту паном ОСОБА_6 та головним керуючим по спеціальним проектам паном ОСОБА_7, які діють на підставі довіреності №14-203юр від 25.09.2013, №136Z-2014 - начальником відділу з обліку продаж адміністрації з маркетингу та збуту ОСОБА_8 та головним керуючим по спеціальним проектам паном ОСОБА_7, які діяли на підставі довіреності №14-33юр від 31.01.2014.

Рішенням наглядової ради відповідача від 12.06.2014, оформленим протоколом №03/2014 від вказаної дати, схвалено, в тому числі, укладення вищевказаних договорів (контрактів), сума (ціна) яких становить понад 10% вартості активів за даними останньої фінансової звітності (п. 7 порядку денного).

Відповідно до ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 101 ЦК України нагляд за діяльністю установи здійснює її наглядова рада. Наглядова рада здійснює нагляд за управлінням майном установи, додержанням мети установи та за її іншою діяльністю відповідно до установчого акта.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради (ч. 2 ст. 160 ЦК України).

Статтею 52 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено компетенцію та виключну компетенцію наглядової ради акціонерного товариства, до повноважень якої, зокрема, відноситься - прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених частиною першою статті 70 цього Закону.

Пунктом 14 розділу 8.3.9. статуту відповідача також передбачено, що до виключної компетенції наглядової ради товариства відноситься - прийняття рішення про вчинення значних правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину або низки однорідних правочинів, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної звітності товариства, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством та цим статутом.

Виходячи з положень, наведених у п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.

Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради (ч. 2 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства").