ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2014 року Справа № 916/1976/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз"на постановувід 08.10.2014 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі№916/1976/14 господарського суду Одеської областіза позовомПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз"доТОВ "Ізмаїльський консервний комбінат"простягнення 2035,10 грн.за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.07.2014 (суддя О. Демешин), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 (судді Я. Савицька, Т. Гладишева, О. Журавльова) в задоволенні позову про стягнення 2035,10 грн. відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" - позивач у справі, - звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2014, прийняти нове, яким позов задовольнити. Вважає, що судами незастосовано до спірних правовідносин ст.ст. 12-14,16 ЗУ "Про трубопровідний транспорт", ст.ст. 643,1213 ЦК України.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Дочірня компанія "Укртрансгаз" в особі Одеського ЛВУМГ філії "Прикарпаттрансгаз" надала Товариству з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльський консервний комбінат" договір №362-Т від 01.04.2011р. на транспортування природного газу магістральними трубопроводу для розгляду та підписання, що підтверджується листом №21-551 від 01.04.2011р.
Позивач зазначає, що відповідач підписаний примірник договору не повернув.
Відповідно до актів від 30.04.2011р., 31.05.2011р., які підписані уповноваженими представниками відповідача і ПАТ "Одесагаз" та скріплені печатками, відповідач прийняв 5650 куб.м., 2211 куб.м. газу у квітні-травні 2011р. відповідно.
Посилаючись на умови вказаного договору № 362-Т від 01.04.2011р. на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз", вважає, що відповідач мав сплатити за послуги з транспортування газу, суму, яка відповідно до розрахунку складає - 1761,18 грн.
04.10.2013р. за вих. №19-1598 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити 1761,18 грн. боргу.
У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльський консервний комбінат" 1761,18 грн. боргу, 154,16 грн. інфляційних та 119,76 грн. у якості 3% річних.
Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст. 207,208,626 ЦК України, ст. 12 ЗУ "Про трубопровідний транспорт", ст. 13 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу" суди дійшли висновку про те, що договір, на неналежне виконання якого посилається позивач, як на підставу позову, не був укладений між сторонами, а позивач не надав належних доказів його укладання. Отже, підстави для задоволення позову відсутні.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.
Правову основу функціонування ринку природного газу становлять Конституція України, Кодекс України про надра, закони України "Про трубопровідний транспорт", "Про природні монополії", "Про нафту і газ", "Про енергозбереження", "Про угоди про розподіл продукції", "Про захист економічної конкуренції", "Про газ (метан) вугільних родовищ", "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства.
Відповідно до ст. 12 ЗУ "Про трубопровідний транспорт" підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів.
Приписами ст.13 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу" встановлено, що транспортування природного газу здійснюється відповідно до договору. За договором транспортування природного газу газотранспортне підприємство зобов'язується транспортувати природний газ, довірений йому замовником, магістральними трубопроводами до пункту приймання-передачі газу та передати його замовнику, а замовник зобов'язується сплатити газотранспортному підприємству встановлену в договорі вартість транспортування.
Пунктом приймання-передачі газу є об'єкт Єдиної газотранспортної системи України, на якому здійснюється передача природного газу між учасниками газового ринку, обладнаний вузлом обліку природного газу.
Обов'язкові умови для газотранспортних підприємств та споживачів послуг, що надаються такими підприємствами, встановлюються в типовому договорі про транспортування природного газу.
Типовий договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами затверджено постановою НКРЕ від 22.09.2011 №1579 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2011 №1154/19892).
Позивач не надав доказів того, що між ним та відповідачем було укладено договір на транспортування природного газу. Як встановлено судами, наявний в матеріалах справи примірник договору від 01.04.2011 №362-Т не підписаний відповідачем. Докази його отримання представниками відповідача також відсутні.
За таких обставин суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати вказаний договір укладеним. Так як на підставу позовних вимог позивач посилається саме на договір від 01.04.2011 №362-Т, колегія суддів погоджується із доводами судів про те, що немає підстав для задоволення позову.
Сервіси для юристів