Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 16.05.2016 року у справі №910/11514/15

Постанова ВГСУ від 16.05.2016 року у справі №910/11514/15

11.02.2017
Автор:
Переглядів : 293

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 року Справа № 910/11514/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Ковтонюк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фолгат ФТК"на рішеннягосподарського суду міста Києва від 15.07.2015 р. (суддя Любченко М.О.)та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 р. (судді Ільєнок Т.В., Хрипун О.О., Скрипка І.М.)у справі№910/11514/15 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мерчант ЮГ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фолгат ФТК"простягнення заборгованості за договором поставки №030113-250 від 01.03.2013 р. у сумі 174 049 грн. 52 коп. за участю представників: від позивача не з'явилисьвід відповідача Шаповалов Д.В., довіреність №1 від 02.03.2016 р.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мерчант ЮГ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолгат ФТК" про стягнення 174 049 грн. 52 коп., з яких 54 365 грн. 83 коп. пені, 20 496 грн. 19 коп. 40% річних від простроченої суми за кожен день порушення зобов'язання, 98 706 грн. 92 коп. 50% річних від простроченої суми за кожен день порушення зобов'язання.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.07.2015 р. у справі №910/11514/15 вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 45 638 грн. 68 коп. пені, 21 833 грн. 04 коп. 40% річних, 98 706 грн. 92 коп. 50% річних. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені та процентів за користування чужими грошовими коштами, з огляду на встановлений в рішенні господарського суду міста Києва від 12.09.2014 р. у справі №910/17878/14 факт неналежного виконання останнім своїх грошових зобов'язань за договором поставки №030113-250 від 01.03.2013 р.

При цьому, господарський суд першої інстанції здійснив вірний арифметичний розрахунок заявлених до стягнення сум з вирахуванням днів внесення оплати з періодів нарахування, у зв'язку з чим прийняв рішення про часткове задоволення позову.

Апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду, зважаючи на що постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 р. рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2015 р. залишено без змін.

Не погодившись з прийнятими господарськими судами попередніх інстанцій судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фолгат ФТК" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 р., рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2015 р. та передати справу №910/11514/15 на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Вказана касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.04.2016 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолгат ФТК" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 16.05.2016 р.

Представник позивача скористався своїм правом, передбаченим ст. 1112 Господарського процесуальногокодексу України, та до початку судового розгляду подав заперечення на касаційну скаргу.

В судове засідання 16.05.2016 р. з'явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі.

Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів стосовно прийнятих ними судових актів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як закріплено в ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до норм ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на наведені правові норми та на підставі ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи №910/11514/15 визнано доведеним факт неналежного виконання відповідачам своїх зобов'язань з повної та своєчасної оплати товару, поставленого позивачем за договором №030113-250 від 01.03.2013 р., встановлений в рішенні господарського суду міста Києва від 12.09.2014 р. у справі №910/17878/14, яке набрало законної сили.

Поряд з цим, господарські суди попередніх інстанцій відхилили твердження відповідача про те, що керуючись п. 7.7 договору сторони фактично змінили порядок розрахунків за цим договором шляхом поставки та прийняття товару без попередньої оплати, що вимагає застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Так, з огляду на прийняття відповідачем товару та підписання видаткових накладних на нього місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до висновку, що у даному випадку мають бути застосовані норми ст. 692 Цивільного кодексу України, як спеціальні норми щодо регулювання правовідносин купівлі-продажу.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст