Постанова ВГСУ від 16.02.2016 року у справі №922/3650/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року Справа № 922/3650/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва на постановувід 02.12.2015 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 922/3650/15господарського суду Харківської областіза позовомПриватного підприємства "Марго"до1. Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Рассвет"простягнення 52 398,74 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Щербак О.Г. (довіреність № 08-24-2/1 від 24.08.2015) 1. Рубан О.М. (керівник) 2. не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Макаренко О.В.) від 08.09.2015 у справі № 922/3650/15 позов задоволено частково; стягнуто солідарно з Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету імені В.В.Докучаєва та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Рассвет" на користь Приватного підприємства "Марго" основний борг в розмірі 15 129,00 грн, пеню в розмірі 1 025,46 грн, 20% штрафу в розмірі 3 025,80 грн та судовий збір в розмірі 668,76 грн; в решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Слободін М.М., судді - Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) від 02.12.2015 рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2015 у справі № 922/3650/15 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 27 527,40 грн основного боргу, 185,60 грн пені, 5 505,48 грн - 20% штрафу скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено; стягнуто солідарно з Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Рассвет" солідарно на користь Приватного підприємства "Марго" 27 527,40 грн основного боргу, 185,60 грн пені, 5 505,48 грн - 20% штрафу, 1 158,24 грн судового збору за звернення з позовною заявою та в розмірі 2 009,71 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги; в іншій частині рішення залишено без змін.

В касаційній скарзі Державне підприємство "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва просить скасувати ухвалені по справі судові акти, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.202, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу відповідачі не надіслали.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників позивача, які підтримали викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Марго" (позивач) звернулося до Господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (1-го відповідача) та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Рассвет" (2-го відповідача) про солідарне стягнення 42 656,40 грн основного боргу, 1 211,06 грн пені та 8 531,28 грн 20% штрафу заборгованості за договором купівлі-продажу №05-03-20 від 05.03.2013.

Судами встановлено таке.

05.03.2013 між позивачем (продавцем) в особі засновника - комерційного директора Потапової В.П. та відповідачами (покупець) в особі директора Грабини Л.Г., яка діє на підставі договору про спільний обробіток земельної ділянки б/н від 26.01.2012, укладеного між ДП "НГД "Докучаєвське" ХНАУ ім. В.В. Докучаєва та ТОВ агрофірмою "Рассвет", укладено договір купівлі-продажу №05-03-20.

Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов'язався передати покупцеві засобів захисту рослин (далі-товар), а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Згідно з п.4.1. договору умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у Специфікації (ях) до договору.

17.04.2013 між сторонами було підписано Специфікацію №1 на загальну суму з ПДВ 30258,00 грн за курсом на міжбанку 8,2000, відповідно до якої визначено крайній строк оплати за поставлений товар - 01.11.2013 (а.с.19).

Згідно Специфікації №1 від 17.04.2013 умови поставки - EXW склад продавця: с. Трушки, вул. Польова, 1, термін поставки - п'ять днів після оплати згідно з Графіком оплати (а.с.19).

На виконання договору відповідачам поставлено товар (штефодим в кількості 105л та штеф-альфа-цип в кількості 155л) на загальну суму 30 258,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-000609 від 25.06.2013, підписаною уповноваженими представниками сторін і скріпленої їх печаткою (а.с.20).

Згідно з п.4.4. договору покупець проводить оплату вартості (ціни) товару шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни товару, вирахуваної відповідно до положень п.п.4.2., 4.3. цього договору на банківський рахунок продавця. Платіжні реквізити продавця вказані в кінці тексту договору.

Відповідачі товар на загальну суму 30 258,00 грн отримали, але оплатили вартість товару частково на суму 15 129,00 грн, про що свідчить банківська виписка БВ-0000090 від 21.05.2013 на суму 15 129,00 грн (а.с.96). Факт визнання відповідачами заборгованості в розмірі 15 129,00 грн підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 по 10.11.2013, підписаним уповноваженими представниками сторін і скріпленим їх печатками (а.с.21).

Враховуючи те, що відповідачі не перерахували на рахунок позивача у визначений договором строк вартість товару в розмірі 15 129,00 грн, позивач, керуючись умовами п.4.2. договору, здійснив розрахунок суми основного боргу, який перерахував у гривневий еквівалент по курсу долара США станом на 27.04.2015, що складає 42 656,40 грн. (розрахунок на а.с.59).

Позивачем у відповідності з умовами п.п.6.1, 6.2 договору, на суму боргу в розмірі 42 656,40 грн нарахована пеня в розмірі 1 211,06 грн за період з 02.11.2013 по 02.05.2014 та 8 531,28 грн штрафу.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обставин за якими встановив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передавши у власність відповідача товар на загальну суму 30 258,00 грн, відповідачі товар отримали, але оплатили вартість товару частково на суму 15 129,00 грн; разом з цим, враховуючи те, що позивачем не надано доказів виставлення відповідачам передбаченого п.4.2. договору рахунку від 28.04.2014 на суму 42 656,40 грн суд першої інстанції вважав, що здійснення позивачем розрахунку суми основного боргу в розмірі 42 656,40 грн є необґрунтованим і таким, що суперечить умовам договору та ст.628 ЦК України, пославшись окрім іншого на те, що під час розгляду справи представник позивача не надав суду документально обґрунтованих пояснень щодо дати, яку він визначив (28.04 2014) для нарахування заявленої суми боргу. Крім того, суд першої інстанції виходив із того, що останнім узгодженим сторонами днем оплати вартості товару є 01.11.2013, а відтак днем виставлення рахунку на оплату та відповідно днем, що передує даті перерахування коштів, є 31.10.2013, звернувши також увагу на те, що в Специфікації сторони визначили суму коштів, яка має бути перерахована покупцем до цієї дати, а саме - 15 129,00 грн, а також на умови пункту 4.2. договору, в якому йдеться про максимальний курс продажу міжбанківської валютної біржі гривні до долару США, в той час як у Специфікації сторони визначили вартість товару в доларовому еквіваленті, виходячи із середнього курсу продажу гривні до долару США на міжбанку. Таким чином, місцевим господарським судом встановлено, що у відповідачів, як у покупця, утворилась заборгованість за договором купівлі-продажу №05-03-20 від 05.03.2013 в розмірі 15 129,00 грн, а не в розмірі 42 656,40 грн, як стверджував позивач. В зв'язку з чим суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів основного боргу в розмірі 15 129,00 грн. Враховуючи вище встановлений судом факт недотримання позивачем умов пункту 4.2. договору при здійсненні розрахунку суми основного боргу, а також встановлений факт непогашеного відповідачами основного боргу в розмірі 15 129,00 грн, суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів пені і штрафу обґрунтованими та підлягаючими задоволенню частково в розмірі 1 025,46 грн пені та 3 025,80 грн. штрафу. Отже, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів солідарно основного боргу в розмірі 15 129,00 грн, пені в розмірі 1 025,46 грн та штрафу в розмірі 3 025,80 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідачів основного боргу в розмірі 27 527,40 грн, пені в розмірі 185,6 грн та 20% штрафу в розмірі 5 505,48 грн судом відмовлено у зв'язку з безпідставним пред'явленням до стягнення.

Суд апеляційної інстанції задовольнив позов повністю та правомірно виходив із такого.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 ГК унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.