ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2016 року Справа № 921/892/15-г/5
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Іванової Л.Б., Татькова В.І.,
за участю представника позивача - Мельника В.В. дов. № 14-93 від 18 квітня 2014 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2016 року у справі Господарського суду Тернопільської області за позовом ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулось до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (далі - відповідач) з позовом про стягнення основного боргу у сумі 2978442 гривні 57 коп., втрат коштів від інфляції у сумі 2288715 гривень 31 коп., 7 % штрафу у розмірі 252059 гривень 11 коп., 262332 гривень 40 коп. - 3 % річних та 266112 гривень 01 коп. пені.
Позовні вимоги обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати вартості поставленого природного газу відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу № 5/1-2012-ТКЕ(Б) від 31 липня 2012 року.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16 листопада 2015 року позов задоволено частково.
З ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стягнуто 2978442 гривні 57 коп. боргу, 2284311 гривень 67 коп. втрат коштів від інфляції, 262314 гривень 87 коп. - 3 % річних, 133023 гривень 50 коп. пені.
У решті позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2016 року рішення Господарського суду Тернопільської області від 16 листопада 2015 року залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення.
У касаційній скарзі ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 16 листопада 2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 133056 гривень 01 коп. та 7 % штрафу у розмірі 252059 гривень 11 коп., прийняти нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.
Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4-2, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України.
Вважає, що, у порушення вимог ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, судом не надано належної правової оцінки щодо скрутного матеріального становища позивача у справі.
Зазначає, що позивача позбавлено можливості отримати неустойку у розмірі, визначеному договором, що не відповідає ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України.
Вказує, що, відмовляючи у задоволенні заявленої до стягнення суми 7 % штрафу, суди не визнали недійсним частину п. 7.2 договору, а отже, договір має юридичну силу і його умови мають застосовуватись до правовідносин, що виникли між сторонами.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги відповідач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 31 липня 2012 року між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (покупець) укладено договір № 5/1-2012-ТКЕ(Б) купівлі-продажу природного газу, згідно умов п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ (надалі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін, їх підписи посвідчено печатками сторін, що відповідає приписам ст. 181 Господарського кодексу України, ст. ст. 207, 208 Цивільного кодексу України.
За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором купівлі-продажу, за яким, у відповідності до ст.655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації суб'єктам господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії для потреб бюджетних установ та організації та інших споживачів).
За п. 3.6 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу та є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.7 договору).
У відповідності до п. 5.1 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ установлюється НКРЕ.
Сервіси для юристів