Постанова ВГСУ від 14.04.2014 року у справі №910/1943/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року Справа № 910/1943/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача: Гусаківського С.А., дов. № 332/121-10-50 від 14.02.2014 року;

Відповідача -1: Байди О.В., дов. № б/н від 10.04.2014 року;

Відповідача -2: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 року

у справі № 910/1943/13 господарського суду міста Києва

за позовом приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар"

до відповідача -1 товариства з обмеженою відповідальністю "Індар"

відповідача -2 товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар"

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року приватне акціонерне товариство "По виробництву інсулінів "Індар" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Індар", товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар", просило визнати недійсним договір відступлення права вимоги на суму 5 410 750,00 грн. від 16.02.2012 року, укладений між відповідачами, посилаючись на порушення приписів ст. ст. 228, 514 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України (т. 1, а.с. 4-8).

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року (головуючий Чинчин О.В., судді Любченко М.О., Котков О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 року (головуючий Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Шапран В.В.) (т. 2, а.с. 167-174) у задоволенні позову відмовлено (т. 2, а.с. 61-71).

Оскаржені судові акти мотивовано недоведеністю обставин, з якими приписи ст. 207 ГК України та ст. 228 ЦК України визначають недійсність договору.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, приватне акціонерне товариство "По виробництву інсулінів "Індар" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові рішення змінити шляхом зазначення у мотивувальній частині судових актів іншої підстави для відмови у задоволенні позову (т. 2, а.с. 180-182).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.03.2014 року касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.04.2014 року (т. 2, а.с. 178-179).

У судове засідання 14.04.2014 року представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.