ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2017 року Справа № 910/13450/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКролевець О.А., суддівЄвсікова О.О., Малетича М.М., розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 03.10.2016 Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016у справі№910/13450/16 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"простягнення 8364,18 грн.за участю представниківвід позивача:не з'явився,від відповідача:не з'явився, ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 (суддя Плотницька Н.Б.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (далі - ПАТ "СК "Країна") на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (далі - ПрАТ "СК "Альфа Страхування") 5176,51 грн. страхового відшкодування. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 (колегія суддів у складі: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В., Калатай Н.Ф.) рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "СК "Країна" на користь ПрАТ "СК "Альфа Страхування" 8364,18 грн. страхового відшкодування.
Не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Сторони у справі згідно з приписами ст.1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч.1 ст.1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.12.2015р. між ПрАТ "СК "Альфа Страхування" (страховик) та ОСОБА_7 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №120.0890713.506, за умовами якого (з урахуванням додаткової угоди №01 від 29.12.2015) застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки Land Rover Range Rover, д.н.НОМЕР_5 у період дії договору з 03.01.2016р. по 02.02.2017р. Також умовами вказаного договору визначено, що ремонт застрахованого транспортного засобу здійснюється на гарантійному СТО за спрямуванням страховика.
Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду №84037719, виданої взводом з обслуговування поста №2 "Сухинівка" роти ДПС ДАІ, 17 січня 2016 року о 12 год. 40 хв. на трасі М-22, Полтава-Олександрія, 83км 320м трапилась ДТП, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_8 та автомобіля НОМЕР_2, що належить ОСОБА_7, під керуванням водія ОСОБА_9, внаслідок чого було завдано механічних пошкоджень автомобілю НОМЕР_2 (а.с.12).
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 09.02.2016 у справі №554/626/16-п встановлено, що 17.01.2016р. ОСОБА_8, керуючи автомобілем Peugeot Boxer, державний номер НОМЕР_3, порушив п.п.11.2, 1.10 Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Land Rover Range Rover, державний номер НОМЕР_4, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Вищевказаною постановою ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с.13).
17.01.2016р. ОСОБА_9 подав позивачу заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, у якій просив перерахувати страхове відшкодування на рахунок СТО (а.с.14-15).
Як вбачається з матеріалів справи, 3 лютого 2016 року ТОВ "Віді-Пауер" виставлено рахунок №ПАсС-0001188 щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля Land Rover Range Rover Evoque Dynamic - SALVA2BD9FH001679, д.н. НОМЕР_5 на суму 57867,84 грн. (а.с.17).
Згідно зі страховим актом №0070.206.16.01.01 від 16.02.2016, складеним позивачем з урахуванням розрахунку розміру страхового відшкодування (у якому визначено вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - п.7.2), виходячи з розрахунку СТО ТОВ "Віді-Пауер" №ПАсС-0001188 від 03.02.2016, до виплати призначено 57867,84 грн. (а.с.18, 19).
Судами також встановлено, що позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 57867,84 грн. на рахунок ТОВ "Віді-Пауер", що підтверджується платіжним дорученням №3483 від 24.02.2016 (а.с.20).
Цивільна відповідальність власника транспортного засобу Peugeot Boxer, д.н. НОМЕР_3, була застрахована ПАТ "СК "Країна" (відповідачем) відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/2969423 з розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн., франшизи - 0 грн. (а.с.36).
02.06.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою №0070/2016 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, у якій просив здійснити відшкодування в межах ліміту за Полісом ОСЦПВ у розмірі 50000 грн. та поза лімітом за полісом у сумі 7867,84 грн. (а.с.21).
На підставі заяви №0070/2016 відповідачем 21.06.2016р. було виплачено на рахунок позивача 41632,82 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №7236 від 21.06.2016 (а.с.63).
Предметом даного спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача 8364,18 грн. недоплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань по виплаті в порядку регресу страхового відшкодування в повному обсязі (в межах ліміту цивільно-правової відповідальності за полісом ОСЦПВ №АЕ/2969423).
Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд виходив з того, що, з урахуванням ст.ст.22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відшкодуванню позивачу підлягає різниця між вартістю відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зносу (46812,33 грн.), визначеною звітом №81 від 16.02.2016 про оцінку автомобіля Land Rover Range Rover, державний номер НОМЕР_4, та розміром відшкодування (41635,82 грн.), виплаченим відповідачем у добровільному порядку.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позову повністю, апеляційний господарський суд, в свою чергу, дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для здійснення позивачу страхового відшкодування у порядку регресу в межах ліміту цивільно-правової відповідальності за полісом ОСЦПВ №АЕ/2969423 (50000 грн.), а саме згідно рахунку №ПАсС-0001188 від 03.02.2016, наданого ТОВ "Віді-Пауер" (гарантійна СТО), оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
У відповідності до п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані у даному випадку збитки, згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме відповідач.
Сервіси для юристів