Постанова ВГСУ від 12.08.2015 року у справі №09-06/2572

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 року Справа № 09-06/2572

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф.перевіривши матеріали касаційних скаргпублічного акціонерного товариства "Азот"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 за скаргами публічного акціонерного товариства "Азот"на дії Державної виконавчої служби України щодо накладення арешту та стягнення коштів боржника та на дії Державної виконавчої служби України щодо призначення суб'єкта оціночної діяльностіу справігосподарського суду Черкаської областіза позовомдочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"допублічного акціонерного товариства "Азот"за участюМіністерства юстиції Українипростягнення 181 087 758,56 грнв судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Абісов А.В. - дов. №52/16 від 15.06.2015;від відповідача:Шимановський А.В. - дов. №500-08/76 від 30.12.2014;від Міністерства юстиції України:не з'явились;від Державної виконавчої служби:не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 17.04.2015 господарського суду Черкаської області (суддя: Спаських Н.М.) частково задоволено скаргу ПАТ "Азот" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України. Скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 01.04.2015 ЗВП №46591932 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на рахунок ПАТ "Азот" №26049455000704 у ПАТ "ОТП Банк", код фінансової установи 300528, код валюти 980, а також знято арешт з вказаного рахунку, з тих підстав, що арешт, накладений на рахунок відповідача №26049455000704 у ПАТ "ОТП Банк" порушує соціальні права працівників відповідача, оскільки виплати призначені з цього рахунку від Фонду з тимчасової втрати працездатності, а працівники підприємства не повинні за рахунок власних коштів по зарплаті та прирівняних до неї платежів, оплачувати борги свого підприємства. В задоволенні решти вимог відмовлено, у зв'язку з їх необґрунтованістю та непідтвердженістю належними доказами.

Ухвалою від 23.04.2015 господарського суду Черкаської області (суддя: Спаських Н.М.) відмовлено в задоволенні скарги ПАТ "Азот" на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України про призначення суб'єкта оціночної діяльності від 17.03.2015. Ухвала мотивована тим, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами порушення вимог законодавства при винесенні органом державної виконавчої служби постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності від 17.03.2015.

Постановою від 11.06.2015 Київського апеляційного господарського суду (судді: Зубець Л.П. - головуючий, Новіков М.М., Мартюк А.І.) ухвали від 17.04.2015 та від 23.04.2015 господарського суду Черкаської області залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ПАТ "Азот" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами та просить їх скасувати, посилаючись на те, що господарськими судами порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 15, 24 Закону України "Про оплату праці", ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 13, 82, 83 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.4, 6, 33, 43, Господарського процесуального кодексу України. Скаржник також вважає, що оскаржувана ним постанова органу Державної виконавчої служби не містить обґрунтування відносно того, чому суб'єктом оціночної діяльності обрано ПП "Аргумент".

Позивач у запереченнях на касаційні скарги просить відмовити в їх задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки вони відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.03.2011 у справі позов задоволено частково. Стягнено з відповідача на користь позивача 165337761,14 грн. основного боргу, 455770,65 грн. пені, 8277997,34 грн. інфляційних нарахувань, 2914293,62 грн. 3% річних та 25736,00 грн. судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2014, рішення місцевого господарського суду у даній справі змінено та стягнено з відповідача на користь позивача 165337761,14 грн. основного боргу, 4557706,46 грн. пені, 8277997,34 грн. інфляційних втрат, 2914292,62 грн. 3% річних.

Господарськими судами встановлено, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС України 19.08.2014 на підставі наказу господарського суду Черкаської області від 25.07.2014 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44427865.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС України від 18.02.2015 об'єднано виконавчі провадження №44427865, №44898746, №45272721 та №45517634 у зведене виконавче провадження ЗВП №46591932.

01.04.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС України винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно якої для забезпечення виконання судового рішення у даній справі накладено арешт на рахунки відповідача №26002455009388 та №26049455000704 у ПАТ "ОТП Банк".

Відповідно ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зокрема за виконавчими листами, що видаються судами, і наказами господарських судів.

Частина 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язує державного виконавця вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

За п.5 ч.3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Господарськими судами встановлено, що на рахунку №26049455000704 у відповідача обліковуються лише кошти Фонду соціального страхування в зв'язку із тимчасовою втратою працездатності.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", згідно зі ст. 2 якого законодавство про соціальне страхування складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону, інших законодавчих актів та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

Статтею 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Національний банк України листом №25-111/2972-22535 від 14.12.2010 "Щодо відкриття страхувальниками-роботодавцями окремих поточних рахунків" надав роз'яснення порядку виконання положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", відповідно якого банк відкриває страхувальнику-роботодавцю окремий рахунок за балансовим рахунком 2604 "Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання" та окремий рахунок приватному нотаріусу або адвокату, який відповідно до Закону є роботодавцем, за балансовим рахунком 2620 "Кошти на вимогу фізичних осіб".