Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 12.05.2016 року у справі №910/15058/15

Постанова ВГСУ від 12.05.2016 року у справі №910/15058/15

11.02.2017
Автор:
Переглядів : 322

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року Справа № 910/15058/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Гоголь Т.Г., Добролюбової Т.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.03.2016у справі№ 910/15058/15 Господарського суду міста Києваза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"прозобов'язання вчинити дії,

за участю представників

від позивача: Мицько Р.М.;

від відповідача: Смакота Н.І.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2015 у справі № 910/15058/15 (суддя - Грєхова О.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 (головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Куксов В.В., Тищенко О.В.), в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2015 у справі № 910/15058/15 і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, ст. 1, пп. 2.1.1 п. 2.1, п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", п.п. 5, 6, 8 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 N 894, ст.ст. 4, 33, 34, 43, 84, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

У судове засідання з'явився представники позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.12.2008 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (покупець) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) було укладено договір № 06/08-2141 поставки природного газу, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати покупцеві в 2009 році у власність імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат газорозподільних підприємств за наявності ресурсу, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає покупцеві протягом 2009 року газ в обсязі до 1 150 000 000 кубічних метрів.

Пунктами 4.1, 4.3, 4.4 договору сторони обумовили, що ціна за 1000 куб. м газу в 2008 році разом з ПДВ становить 1 382,40 грн. Ціна газу визначена без урахування вартості транспортування газу територією України. Загальна сума цього договору складається з сум вартості місячних поставок газу.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за газ покупець здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом перерахування на рахунок постачальника вартості обсягу газу, що поставляється у поточному місяці. Остаточні розрахунки проводяться не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Договір набирає чинності з моменту підписання і скріплення підписів повноважних представників печатками та діє в частині поставки газу з 01.01.2009 до 31.12.2009, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п. 10.1 договору).

Додатковою угодою № 3 від 26.02.2009 до договору поставки природного газу № 06/08-2141 від 05.12.2008 сторони погодили ціну за 1000 куб. м природного газу з 01 січня 2009 року у розмірі 1 658,58 грн. з урахуванням ПДВ.

Господарськими судами також встановлено, що на виконання вищевказаного договору ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було поставлено, а ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" прийнято природний газ на загальну суму 1 717 460 608,62 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: № 01/09-НГУ-ВТВ від 31.01.2009, № 01/09-НГУ-ВТВ від 26.01.2009, № 02/09-НГУ-ВТВ від 28.02.2009, № 02/09-НГУ-ВТВ від 28.02.2009, № 03/09-НГУ-ВТВ від 31.03.2009, № 04/09-НГУ-ВТВ від 30.04.2009, № 03/09-НГУ-ВТВ від 22.05.2009, № 04/09-НГУ-ВТВ від 22.05.2009, № 05/09-НГУ-ВТВ від 31.05.2009, № 06/09-НГУ-ВТВ від 30.06.2009, № 07/09-НГУ-ВТВ від 31.07.2009, № 08/09-НГУ-ВТВ від 31.08.2009, № 09/09-НГУ-ВТВ від 30.09.2009, № 10/09-НГУ-ВТВ від 31.10.2009, № 11/09-НГУ-ВТВ від 30.11.2009, № 12/09-НГУ-ВТВ від 31.12.2009, № 12/09-НГУ-ВТВ-2 від 31.01.2010.

Однак, ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" належним чином свої зобов'язання з оплати отриманого газу виконано не було в результаті чого у останньої утворилась заборгованість в сумі 1 335 485 495,77 грн.

У зв'язку з порушенням ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" своїх грошових зобов'язань за договором № 06/08-2141 від 05.12.2008, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було нараховано інфляційні втрати в розмірі 266 969 589,86 грн та 3% річних в розмірі 141 941 629,31 грн.

Вважаючи, що сума вищевказаної заборгованості з інфляційних втрат та 3% річних підлягає списанню на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", який було прийнято 12.05.2011, ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання останнього списати заборгованість ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з оплати 266 969 589,86 грн інфляційних втрат та 141 941 629,31 грн 3% річних.

Відмовляючи в позові, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що списання заборгованості особам, що визначені Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", проводиться в порядку, встановленому Постановою КМУ від 08.08.2011 № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", втім позивач не дотримався вимог зазначеного порядку, що свідчить про безпідставність заявленого позову.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

04 червня 2011 року набув чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 №3319-VI, згідно зі статтею 1 якого дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електроенергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, НАК "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 та п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню: заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом: заборгованість ДК "Газ України" перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (у тому числі реструктуризована) списується в межах сум, списаних підприємствам, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, і суб'єктам господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед ДК "Газ України". Заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2.5 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст