Постанова ВГСУ від 11.09.2017 року у справі №908/168/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2017 року Справа № 908/168/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Ковтонюк Л.В.,

Кондратової І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стерлінг Груп Україна"на рішеннягосподарського суду Запорізької області від 27.02.2017 р. (суддя Азізбекян Т.А.) та на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 24.05.2017 р. (судді: Марченко О.А., Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.) у справі№908/168/14 господарського суду Запорізької області за позовомКерівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Стерлінг Груп Україна" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект"простягнення 30 585 грн. 83 коп. від прокуратури Доценко Т.О., старший прокурор відділу ГПУ, служб. посвідчення №029222, вид. 29.09.2014 р.від позивачане з'явилисьвід відповідача Пшець О.В., дог. №22/08 від 22.08.2017 р.; в режимі відеоконференціївід третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачане з'явились

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Жовтневого району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стерлінг Груп Україна" про стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати за період з 12.07.2013 р. по 30.12.2013 р., а саме: в розмірі 30 585 грн. 33 коп. (з урахуванням збільшення позовних вимог).

Справа №908/168/14 розглядалась господарськими судами не одноразово.

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Запорізької області від 27.02.2017 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2017 р., позов задоволено. Стягнуто з відповідача до Державного бюджету 30 585 грн. 33 коп. неустойки. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

За висновками місцевого та апеляційного господарських судів прокурором та позивачем доведено, що відповідач після припинення договору оренди не звільнив орендоване нерухоме майно та продовжував користуватись ним до 30.12.2013 р., а, отже, останній на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України та п. 9.3 договору зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі подвійної орендної плати.

Не погодившись з судовими актами господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стерлінг Груп Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2017 р., рішення господарського суду Запорізької області від 27.02.2017 р. та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Свою касаційну скаргу відповідач мотивує тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відмови орендаря від повернення орендованого майна (невиконання ним обов'язку повернення речі), а навпаки свідчать про невиконання орендодавцем обов'язку прийняття даного майна шляхом підписання акту приймання-передачі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.08.2017 р. касаційну скаргу відповідача прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 11.09.2017 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.09.2017 р. задоволено клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручено господарському суду Запорізької області забезпечити проведення відеоконференції за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Стерлінг Груп Україна".

До початку судового розгляду представник прокуратури в порядку ст. 1112 Господарського процесуальногокодексу України подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечив проти її задоволення.

У судове засідання 11.09.2017 р. з'явився представник прокуратури. Представник відповідача був присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник прокуратури в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 11.07.2006 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стерлінг Груп Україна" (орендар) укладено договір №2050/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі державного проектного інституту "Запоріжцивільпроект". За умовами даного договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в четвертий поверх адміністративної семиповерхової будівлі нежитлові приміщення (літера А-7, приміщення з №283 по №286 включно, №297) загальною площею 139,8 кв.м., відповідно до плану четвертого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4 (додаток №2).

Вищевказане майно фактично було передано відповідачу в орендне користування за актом прийому-передачі.

Поряд з цим, п. 2.5 договору передбачено, що у разі припинення цього договору, майно повертається орендарем балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається повернутим орендодавцеві (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. Обов'язок по складанню акту прийому-передачі покладається на сторону, яка передає майно.

В п. 5.8 договору оренди закріплено обов'язок орендаря у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства повернути орендодавцеві (балансоутримувачу) орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на дату передачі його в оренду.

Сторони також погодили та виклали в п.п. 10.5, 10.6 договору №2050/д від 11.07.2006 р., що даний договір припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. За відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

На підставі наведених умов п.п. 10.5, 10.6 договору строк його дії неодноразово продовжувався.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що орендодавець направив на адресу орендаря лист-вимогу вих. №11-13-05690 від 09.08.2013 р., в якому вказав, що термін дії договору оренди закінчився 11.07.2013 р., а також зазначив про необхідність відповідно до п.п. 2.5, 5.8 договору оренди повернути орендоване майно балансоутримувачу за актом прийому-передачі та надати три його примірники для підписання орендодавцю.