Постанова ВГСУ від 11.04.2017 року у справі №907/327/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 907/327/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2017у справі№ 907/327/16господарського судуЗакарпатської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз"простягнення суми 12 291 923 грн. 07 коп.,за участю представників: від позивача: Сороколіт Є.М.від відповідача: Замкова М.О.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2017 ухвалою Вищого господарського суду України від 23.03.2017 прийнято до провадження касаційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Шевчук С.Р.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" про стягнення 12 291 923,07 грн., з яких: 8 835 350,23 грн. пені, 753 079,89 грн. 3 % річних, 2 703 492,95 грн. інфляційних втрат.

Позов мотивовано тим, що на підставі укладеного між сторонами договору №13-236-Н від 04.01.2013 про купівлю-продаж природного газу, позивач передав у власність відповідачу протягом січня 2013 року - червня 2015 року природний газ у обсязі 1 250 148,002 тис. м3 на загальну суму 790 428 790,88 грн.

Відповідач свої зобов`язання за договором щодо оплати поставленого природного газу виконав із порушенням встановленого договором строку виконання. У зв`язку з цим, посилаючись на умови п.п. 7.1, 7.2 договору та положення ст.625 ЦК України, позивач провів нарахування пені, 3% річних та інфляційних за прострочення платежів.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 15.09.2016 у справі №907/327/16 (судді: Кривка В.П. - головуючий, Ремецькі О.Ф., Йосипчук О.С.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що розрахунок за поставлений з січня 2013 року по червень 2015 року природний газ на загальну суму 91 506 822,14 грн. відбувся у порядку та строки, передбачені Спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, а тому відсутні правові підстави для застосування санкцій в цій частині, передбачених умовами договору купівлі-продажу природного газу, та наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд встановив, що сторони узгодили такий порядок проведення розрахунків, відповідно до якого відповідач не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, має надати позивачу належно оформлений акт приймання-передачі, а позивач не пізніше 8-го числа повинен повернути відповідачу один примірник оригіналу акта приймання передачі. Лише за умови повернення акту, відповідач (до 20-го числа) мав здійснити остаточний розрахунок за фактично переданий газ.

Місцевий господарський суд вказав, що невиконання позивачем свого обов`язку з повернення підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою актів приймання - передачі унеможливлювало здійснення відповідачем повної оплати за поставлений газ, оскільки саме в актах приймання - передачі сторони зазначають точний обсяг поставленого газу та суму, що підлягає до сплати.

3. Стислий виклад суті постанови апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 (судді: Бонк Т.Б. - головуючий, Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено повністю, у задоволенні клопотання про зменшення розміру неустойки та відстрочення виконання рішення відмовлено.

Апеляційний господарський суд вказав на помилковість висновків місцевого господарського суду щодо неможливості здійснити оплату відповідачем до повернення актів прийманні-передачі від позивача. Суд дійшов висновку, що несвоєчасне повернення позивачем актів приймання-передачі природного газу не є відкладальною умовою в розумінні ст.212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 ЦК України, а тому наявність або відсутність актів не звільняє відповідача від обов`язку у встановлений термін сплатити вартість фактично поставленого природного газу.

Крім того, апеляційний господарський суд врахував, що розрахунок за поставлений природний газ за період з січня 2013 року по червень 2015 року частково відбувся у порядку та строки, передбачені Спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків.

Апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції, що, підписавши Спільні протокольні рішення, сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений за договором №13-236-Н, а саме, щодо тих сум заборгованості, які становили предмет їх регулювання, а отже відсутні підстави для застосування в цій частині санкцій, передбачених умовами договору купівлі-продажу природного газу, та наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Апеляційний господарський суд, вказав на правильність здійснених позивачем розрахунків, та на те, що до сум заборгованості не включалися проплати, проведені на підставі Спільних протокольних рішень, прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 8835350,23 грн. пені, 753079,89 грн. 3% річних, 2703492,95 грн. інфляційних нарахувань.

Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення, суд зазначив, що відповідач не зазначив особливого характеру обставин та не навів виняткових випадків, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.

Щодо клопотання про зменшення пені, суд вказав на його не вмотивованість.

4. Підстави, з яких оскаржено постанову апеляційного господарського суду

ПАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 530, 692 ЦК України, просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Скаржник вказує, що сторони у договорі встановили строк оплати саме після прийняття товаророзпорядчих документів на товар, тобто, визначили акт приймання-передачі суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин.

Протягом 2013, 2014, 2015 років сторони частково проводили розрахунки по договору купівлі-продажу природного газу №13-236-Н на підставі Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови КМУ №20 від 11.01.2005. Спільні протокольні рішення за вказаним договором підписано на загальну суму 91 506 822,14 грн. та проведено відповідні оплати.

За доводами скаржника, апеляційним господарським судом не було враховано, що доданий до позовної заяви розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань здійснено і на суми, на які підписано Спільні протокольні рішення.

Також позивачем помилково було нараховано інфляційні втрати за період з 20-го числа кожного місяця, оскільки якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.