Постанова ВГСУ від 10.04.2014 року у справі №904/6182/2013

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року Справа № 904/6182/2013

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Білошкап О.В., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на окрему ухвалу у справі господарського суду Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 року №904/6182/2013 Дніпропетровської області

за заявою до Голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Артеміда" Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Артеміда"провизнання банкрутом

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

В С Т А Н О В И В:

10.02.2014 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом розглянуто апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2013 року у справі №904/6182/2013 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Артеміда" та за результатами розгляду прийнято постанову, якою апеляційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, припинено.

Разом з тим, оцінюючи матеріали справи, колегія суддів (Головуючий суддя - Кузнецов В.О., судді - Павловський П.П. та Науменко І.М.) Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що заявник апеляційної скарги недобросовісно використав свої процесуальні права, надані йому ст. 22 ГПК України, та винесла окрему ухвалу від 10.02.2014 року, у даній справі, якою зобов'язала керівника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вжити необхідні заходи по усуненню недоліків в роботі відповідальних за правову роботу посадових осіб податкового органу щодо виконання процесуальних документів суду.

Про вжиття вказаних заходів зобов'язано повідомити Дніпропетровський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Не погодившись із окремою ухвалою суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Вищого господарського суду України зі скаргою, в якій просить скасувати окрему ухвалу від 10.02.2014 року у справі №904/6182/2013, посилаючись на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм ст. 90 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Апеляційним господарським судом встановлено, що після надходження апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Дніпропетровським апеляційним господарським судом 26.12.2013 року було винесено ухвалу про її прийняття до розгляду, зобов'язано сторін забезпечити в судове засідання явку представників. Копія згаданої ухвали цього ж дня надіслана сторонам у справі, що підтверджується відповідним штампом на зворотній стороні даної ухвали.

Ухвалою суду від 08.01.2014 року було розгляд справи відкладено на 22.01.2014 року. Копію цієї ухвали надіслано скаржнику 10.01.2014 року, про що свідчить відповідний штамп на зворотній стороні згаданої ухвали.

Ухвалою суду від 22.01.2014 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд справи до 03.02.2014 року. Копію цієї ухвали надіслано скаржнику 23.01.2014 року, що підтверджується відповідним штампом на зворотній стороні згаданої ухвали.

Ухвалою суду від 03.02.2014 року розгляд справи відкладено до 10.02.2014 року.

Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення копії ухвал суду від 26.12.2013 року, від 08.01.2014 року та від 22.01.2014 року своєчасно отримані скаржником, але останній в жодне судове засідання не з'явився.

Заявник касаційної скарги стверджує, що ухвалу місцевого господарського суду від 26.12.2013 року про призначення судового засідання на 08.01.2014 року, останнім отримано лише 10.01.2014 року, що підтверджує вхідний реєстраційний №416/10 податкового органу, проставлений на примірнику отриманої ухвали.

Примірник ухвали суду першої інстанції від 08.01.2014 року про відкладення розгляду справи на 22.01.2014 року, податковим органом було отримано вчасно, проте його представник у судове засідання з розгляду справи №904/6182/13 не з'явився, оскільки був зайнятий у судових засіданнях з розгляду інших справ, які призначені Дніпропетровським апеляційним господарським судом на 22.01.2014 року та співпали за часом у слуханні.

Заявник, також, стверджує, що ухвалу суду першої інстанції від 22.01.2014 року про продовження строку розгляду апеляційної справи та відкладення судового засідання на 03.02.2014 року податковим органом отримано після 14-00 год. 03.02.2014 року, тоді як судовий розгляд призначено на 10-15 год., що підтверджується вхідним реєстраційним №3227/10 податкового органу, проставлений на примірнику отриманої ухвали.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає наведені у касаційній скарзі доводи такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у оскаржуваній окремій ухвалі, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу, окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

Окрема ухвала є засобом реагування господарського суду на виявленні під час судового розгляду порушення законності або суттєвих недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб.

Господарський суд здійснює не тільки розгляд справ, але й виконує превентивну роботу по впливу, за допомогою окремих ухвал, на організації, які порушують законодавство.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання. Окрему ухвалу як різновид судового акта може бути винесено не лише судом першої інстанції, а й судами апеляційної чи касаційної інстанцій у разі виявлення судом порушень законів та інших нормативно-правових актів.

Таким чином, підставою для винесення окремої ухвали є встановлення судом при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліків в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу. Тобто, окрему ухвалу може бути винесено лише, якщо зазначені обставини виявлені під час розгляду справи.