Постанова ВГСУ від 10.02.2026 року у справі №293/780/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 293/780/21

провадження № 51-2537км25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового

засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 26 березня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021065410000037, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в умисному заподіянні журналісту побоїв, у зв`язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності (ч. 2 ст. 345-1 КК).

Вироком Черняхівського районного суду Житомирської області від 7 листопада 2023 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК виправдано, у зв`язку з відсутністю в його діянні складу вказаного кримінального правопорушення. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 залишено без розгляду.

Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора, вирок районного суду змінив виключивши з нього:

- висновок суду про те, що діяльність ОСОБА_7 у день події кримінального правопорушення 22 лютого 2021 року не була пов`язана із здійсненням законної професійної діяльності журналіста у розумінні примітки до ст. 345-1 КК та відсутності об`єкту злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК;

- висновок суду щодо непідтвердження доказами нанесення ОСОБА_6 удару потерпілому ОСОБА_7 в область щелепи праворуч.

В решті вирок суду залишив без зміни.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_6 завдав одного удару потерпілому ОСОБА_7 в область щелепи праворуч і що це було пов`язане саме з професійною діяльністю журналіста.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.

На думку прокурора, апеляційний суд безпідставно погодився з висновками місцевого суду про те, що умисне завдання удару та побоїв не є тотожнім поняттям, а тому дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 345-1 КК.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначив, що у діях ОСОБА_6 може мати місце склад іншого кримінального правопорушення, як наприклад, передбаченого ст. 126 КК, однак притягнення останнього до кримінальної відповідальності за цією статтею можливе лише на підставі заяви потерпілого у відповідності до ч. 1 ст. 477 КПК, проте така заява у справі відсутня, а досудове розслідування розпочато на підставі заяви свідка ОСОБА_8 .

Разом з тим, потерпілий ОСОБА_7 у ході допитів під час досудового слідства, судового та апеляційного розгляду беззаперечно висловився щодо необхідності застосування до ОСОБА_6 заходів примусу, що відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року (справа № 288/1158/16-к), є достатньою підставою для здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, після зміни кваліфікації злочину.