Постанова ВГСУ від 09.04.2014 року у справі №924/725/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року Справа № 924/725/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Дунаєвської Н.Г.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Мележик Н.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С'КЕШ"на рішення та постановуГосподарського суду Хмельницької області від 13.08.2013 Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2013у справі№ 924/725/13господарського судуХмельницької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Рідна Марка"доТовариства з обмеженою відповідальністю "С'КЕШ"простягнення відшкодування вартості неповернутого орендованого обладнання в сумі 1249880,00 грн. та штрафу в сумі 124980,00 грн.за участю представників сторін:

позивача: Носарєв І.О., дов. від 03.09.2013;

відповідача: Сивак В.М., дов. від 24.06.2013;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.08.2013 у справі №924/725/13 (суддя Шпак В.О.) позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Тимошенко О.М., судді - Огороднік К.М., Мамченко Ю.А.) рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.08.2013 у справі № 924/725/13 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а провадження у справі припинити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідачем, в порядку ст. 1211 ГПК України, подано заяву про зупинення виконання судового рішення у даній справі, проте колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні заяви, оскільки не знаходить підстав для її задоволення.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

Між ТОВ "Група компаній "Рідна Марка" (Орендодавець) та ТОВ "С'КЕШ" (Орендар) 19.06.2009 укладено договір оренди обладнання і рекламного інвентарю №0-19/06/13, за умовами якого Орендодавець зобов'язався надати Орендарю в строкове користування холодильне обладнання та/або обладнання для роздрібної торгівлі (на "розлив") пиво-безалкогольною продукцією та/або рекламне обладнання.

Передача обладнання в користування здійснюється па підставі акта приймання-передачі або інших документів де вказується кількість, характеристика, стан та заставна вартість обладнання, та при необхідності, детально відображаються виявлені дефекти обладнання (п. 4 договору).

Поломки та несправності Обладнання, які з'явились під час його експлуатації, за відсутності вини Орендаря, та стали наслідком зупинки Обладнання (частини Обладнання), або якщо подальша експлуатація може привести до виходу Обладнання зі строю, підлягає ремонту і відновленню силами Орендодавця (п. 5 договору).

Пунктом 8 договору визначено, що Орендар гарантує схоронність Обладнання, захист від будь-яких пошкоджень, посягань, третіх осіб, в тому числі працівників Орендаря.

У відповідності до п. 10 договору, Орендар зобов'язаний: повернути обладнання у справному і належному товарному вигляді Орендодавцю, в строк не пізніше 21 дня з моменту надходження від Орендодавця відповідної вимоги, незалежно від підстав витребування обладнання.

В п.п.17, 18 договору сторони погодили, що Орендар несе повну матеріальну відповідальність як за свої дії чи бездіяльність, так і за дії чи бездіяльність Суборендаря, в наслідок яких завдано шкоди Обладнанню, не пов'язаного з його повсякденною роботою, а саме: його знищення, пошкодження, поломки, втрати, неповернення. У випадку неповернення Обладнання у строки визначені п. 10 даного договору, Орендодавець має право вимагати від Орендаря відшкодування заставної вартості обладнання, крім того Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 10% від заставної вартості неповернутого обладнання та додатково сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 1% (один відсоток) від заставної вартості обладнання за кожен день прострочення зобов'язання (неповернення обладнання).

Згідно з п.22 договору, його може бути достроково розірвано на вимогу однієї із сторін, про що зацікавлена сторона в 10 строк письмово повідомляє іншу.

Строк дії договору становить до 31.12.2009 у. За письмовою домовленістю сторін договір може бути продовжений на визначений або не визначений строк. Якщо протягом 10-ти днів після закінчення строку договору жодна з сторін письмово не повідомить про його розірвання, договір автоматично вважається продовженим на невизначений строк (п.п. 26, 27 договору).

Судами встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору від 19.06.2009, Орендодавець передав Орендарю згідно актів приймання-передачі від 01.02.2010 № 2 та від 01.03.2010 № 1 обладнання кількістю 23 та 851 одиниці (відповідно) заставною вартістю 64500,00 грн. та 1185380,00 грн. (відповідно). При цьому, в наведених документах обумовлено, що обладнання (майно) на момент передачі знаходиться в технічно справному стані.

Позивач листом від 23.11.2012 №117 повідомив відповідача про розірвання договору оренди обладнання та про обов'язок повернення орендованого майна з посиланням на пункти 10, 18, 22 договору. Лист був повернутий на адресу відправника з підстав закінчення терміну його зберігання у відділенні поштового зв'язку (лист Північного поштамта від 08.04.2013 № 33-5-р-325).

В свою чергу, позивач 23.01.2013 звернувся до відповідача з претензією про відшкодування 1249880,00 грн. вартості неповернутого орендованого майна. Зазначена претензія отримана відповідачем 31.01.2013, що вбачається з повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, як вірно зазначили суди, послався на порушення відповідачем умов договору та не повернення обладнання в строки, визначені п.10 договору, а тому, на переконання позивача, в нього виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача відшкодування вартості неповернутого орендованого обладнання та штрафу.