Постанова ВГСУ від 09.02.2016 року у справі №904/6634/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року Справа № 904/6634/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпостач-Запчастина"на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2015у справі№ 904/6634/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Донпостач-Запчастина"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5простягнення заборгованості,за участю представників: від позивачане з'явивсявід відповідачаРоссіхіна А.В.від третьої особиОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" (далі - ПАТ "Банк Золоті Ворота") звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпостач-Запчастина" (далі - ТОВ "Донпостач-Запчастина") про стягнення з відповідача на користь позивача 587 495,92 грн. заборгованості за договором № 004/09 на кредитну лінію (відновлювальну) від 12.03.2009, з яких: 410 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 101 475,56 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 67 329,61 грн. пені за простроченою заборгованістю за кредитом, 8 690,75 грн. пені за простроченою заборгованістю за відсотками.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2015 у справі № 904/6634/15 (суддя Мартинюк С.В.) позов ПАТ "Банк Золоті Ворота" задоволено. Стягнуто з ТОВ "Донпостач-Запчастина" на користь позивача 410 000,00 грн. - сума простроченої заборгованості за кредитом, 101 475,56 грн. - сума простроченої заборгованості за відсотками, 67 329,61 грн. - пеня за простроченою заборгованістю за кредитом, 8 690,75 грн. - пеня за простроченою заборгованістю за відсотками.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 (колегія суддів у складі: Пархоменко Н.В. - головуючого, Коваль Л.А., Чередка А.Є.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2015 у справі № 904/6634/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2015 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 у справі № 904/6634/15, ТОВ "Донпостач-Запчастина" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені судові акти і прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.02.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "Донпостач-Запчастина" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 09.02.2016 о 10 год. 45 хв.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Донпостач-Запчастина", який надійшов через канцелярію Вищого господарського суду України 09.02.2016 до початку судового засідання, третя особа - ОСОБА_5 підтримує касаційну скаргу, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Заслухавши представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 12.03.2009 між Акціонерно-комерційним банком "Золоті ворота", яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" (Банк) та ТОВ "Донпостач-Запчастина" (Позичальник) був укладений договір № 004/09 на кредитну лінію (відновлювальну) (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору у період з 12.03.2009 по 09.09.2010 Банк, за наявності вільних кредитних ресурсів, зобов'язується надати Позичальникові кредит у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості у розмірі 410 000,00 грн. (ліміт) у будь-який день зазначеного періоду, а Позичальник зобов'язується повернути кредит у строк 09.09.2010 та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 29% річних.

Договором № 1 від 09.09.2010 про зміни до Кредитного договору строк повернення кредиту змінено на 14.09.2011, розмір відсотків за користування кредитом змінено на 22% річних.

Договором № 2 від 14.09.2011 про зміни до Кредитного договору строк повернення кредиту змінено на 18.09.2012, розмір відсотків за користування кредитом змінено на 19,3% річних.

Договором № 4 від 18.09.2012 про зміни до Кредитного договору строк повернення кредиту змінено на 23.09.2013, розмір відсотків за користування кредитом змінено на 24,8% річних.

Договором № 5 від 23.09.2013 про зміни до Кредитного договору строк повернення кредиту змінено на 29.09.2014, розмір відсотків за користування кредитом змінено на 23,8% річних.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору проценти є платою за користування кредитом і сплачуються за весь час користування кредитом до дня його фактичного повернення, у тому числі і після закінчення строку, на який було надано кредит.

Згідно з п. 5.2.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний здійснити погашення кредиту та сплату процентів в повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (п. 7.2 Кредитного договору).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.