ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2015 року Справа № 910/29508/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015у справі№910/29508/14 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"доТовариства з додатковою відповідальністю "ТК"Мережевий стандарт"простягнення 390 372,64 грн. та за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ТК"Мережевий стандарт" доПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" простягнення 3% річних, інфляційних втрат та збитків
за участю представників сторін :
позивача:Галецький В.Т.,
відповідача : Манжула А.М.,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (далі - позивач за первісним позовом) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Мережевий стандарт" (далі - відповідач за первісним позовом) про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання договору підряду № 424 від 31.07.2013 в розмірі 390 372,64 грн., з яких: 281 068,20 грн. - пеня, 109 304,44 грн. - штраф.
04.02.2015 на адресу господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Мережевий стандарт" (далі - позивач за зустрічним позовом) до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 3 275,87 грн. - 3% річних, 35 921,49 грн. - інфляційних втрат та 17 466,08 грн. збитків.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2015 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Мережевий стандарт".
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2015 у справі № 910/29508/14 в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено повністю. Зустрічні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 275,87 грн. - 3% річних, 35 921,49 грн. - інфляційних втрат, 1 263,84 грн. судового збору. У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 рішення місцевого господарського суду змінено в частині задоволення зустрічного позову щодо розміру інфляційних втрат та судових витрат, пункт третій резолютивної частини рішення викладений в такий редакції :"Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Мережевий стандарт" 3 275,87 грн. - 3% річних 21 739,85 грн. - інфляційних , 806,62 грн. судових витрат зі сплати судового збору за подання зустрічного позову". В решті рішення залишити без змін. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Мережевий стандарт" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" 403,31 грн. судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 та рішення місцевого господарського суду від 18.03.2015 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх судових інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 31.07.2013 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК"Мережевий стандарт" укладено договір підряду № 424 , відповідно до п. 1.1 якого підрядник взяв на себе зобов'язання у 2013 - 2014 за завданням замовника виконати роботи, зазначені в п. 1.2 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.
Найменування робіт: монтаж структурованої кабельної системи та активного обладнання "СКС - Бурштинська ТЕС" на ДТЕК БУРШТИНСЬКА ТЕС (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору, сума цього договору становить 2 568 321,88 грн. та може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформляється підписанням додаткової угоди. (п.3.2).
Згідно з п. 5.1 договору строк (термін) виконання робіт: не пізніше 210 днів з моменту набрання чинності цим договором.
Виконані підрядником роботи згідно з цим договором оформляються актами здачі - приймання наданих робіт у відповідності до п. 5.5 договору.
Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (п.6.1.1).
Відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання та/або несвоєчасного виконання зобов'язань, а саме порушення підрядником строків виконання робіт, передбачених цим договором, підрядник сплачує замовнику неустойку за кожний прострочений день у розмірі 0,2% від суми несвоєчасно виконаних робіт. За порушення строків виконання робіт понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
За змістом п. 12.1 договору будь - які зміни і доповнення до цього договору вважатимуться дійсними, якщо вони здійснені у письмовій формі і підписані особами, уповноваженими на те сторонами за договором.
Позивач за первісним позовом, звертаючись до суду, мотивував вимоги тим, що договір набрав чинності з 31.07.2014, останнім днем виконання робіт є 25.02.2014, а відповідачем було порушено умови п. 5.1 договору, залишок будівельних робіт був виконаний останнім лише 26.05.2014, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 17-32 на загальну суму 1 561 492,00 грн. Строк виконання прострочено на 90 днів. За таких обставин, посилаючись на положення п. 7.2 договору позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача 390 372,64 грн., з яких: 281 068,20 грн. - пеня, 109 304,44 грн. - штраф.
В свою чергу, відповідач за первісним позовом проти вимог позивача за первісним позовом заперечував у зв'язку з відсутністю будівельної готовності будівлі НТЦ, в якій виконувались роботи, передбачені договором. Листом від 07.02.2014 № 029 підрядник до закінчення встановленого в договорі строку (терміну) виконання робіт звернувся до замовника щодо узгодження перенесення терміну завершення робіт (згідно з п. 5.1 договору). У відповідь, листом від 13.02.2014 № 112/269 замовник погодив перенесення терміну завершення робіт в приміщенні НТЦ на травень 2014. Отже, як вказує відповідач за первісним позовом, перенесення строків виконання робіт на травень відбулося не з його вини, а було пов'язане з простроченням позивача та було узгоджено сторонами шляхом обміну листами.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи частково зустрічну позовну заяву, місцевий господарський суд пославшись на встановлені ним обставини та умови договору, положення ГК України і ЦК України, зазначив про необґрунтованість позовних вимог за первісним позовом, оскільки позивачем за первісним позовом не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а з матеріалів справи вбачається, що відповідачем за первісним позовом були виконані роботи належним чином (якісно і вчасно), а позивачем прийняті дані роботи. При цьому, частково задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, а відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків, зазначив, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності прямого та безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача за зустрічним позовом та сумою збитків у розмірі 17 466,08 грн.
Змінюючи рішення місцевого господарського суду в частині задоволення зустрічного позову щодо розміру інфляційних втрат та судового збору, суд апеляційної інстанції погодився з місцевим господарським судом стосовно відмови у задоволенні первісної позовної заяви, оскільки позивачем за первісним позовом не було доведено належними та допустимими доказами неналежне виконання підрядником (відповідачем за первісним позовом) умов договору в частині строків його виконання. При цьому апеляційний суд зазначив , що суд першої інстанції помилково задовольнив в повному обсязі вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення на його користь інфляційних втрат за період з листопада по грудень 2014, оскільки інфляційні можуть бути стягненні лише за грудень 2014, що за розрахунком апеляційного суду становить 21 739,85 грн. та підлягають стягненню на користь позивача за зустрічним позовом. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишив без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Сервіси для юристів