ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2016 року Справа № 917/1514/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Грейц К.В., Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.06.2016у справі№ 917/1514/15господарського суду Полтавської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"простягнення основного боргу, пені, інфляційних, 3% річних
в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Громніцький Ю.П. (довіреність № 14-132 від 13.05.2014) Баранова В.І. (довіреність № 82 від 10.12.2015)
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Полтавської області (суддя Сірош Д.М.) від 29.03.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Тихий П.В., судді - Гетьман Р.А., Россолов В.В.) від 13.06.2016, у справі № 917/1514/15 припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 10 683 122,67 грн; відмовлено в позові в частині стягнення 19 183 494,75 грн пені, 21 656 180,23 грн - інфляційних та 3 101 882,93 грн - 3% річних.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить скасувати ухвалені по справі судові акти, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.525, 526, 549-552, 599, 625, 631 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.ст.233, 617 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.47, 43, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" 54 624 680,58 грн заборгованості за договором №13-280-ВТВ від 04.01.2013, в тому числі 10 683 122,67 грн основного боргу, пені у розмірі 19 183 494,75 грн, 21 656 180,33 грн інфляційних нарахувань та три відсотки річних у розмірі 3 101 882,93 грн. Позовні вимоги вмотивовані посиланням на обставини, відповідно до яких відповідач не повністю виконав зобов'язання з оплати поставленого природного газу.
Судами встановлено таке.
04.01.2013 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (позивач, постачальник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (відповідач, покупець) укладено Договір №13-280-ВТВ купівлі-продажу природного газу (далі - Договір).
Відповідно до розділу 1 Договору постачальник зобов'язався передати покупцеві природний газ для виробничо-технічних втрат та нормованих втрат покупця, а покупець - прийняти і оплатити газ на умовах цього договору.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору №13-280-ВТВ позивач поставив протягом січня - грудня 2013, січня - листопада 2014, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 61 259,340 тис. куб. м на загальну суму 279 581 259,21 грн, що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу: від 31.01.2013 за січень 2013 на суму 31 805 634,45 грн; від 28.02.2013 за лютий 2013 на суму 26 824 054,16 грн; від 31.03.2013 за березень 2013 на суму 19 203 568,38 грн; від 30.04.2013 за квітень 2013 на суму 4 237 100,74 грн; від 31.05.2013 за травень 2013 на суму 2 294 023,13 грн; від 30.06.2013 за червень 2013 на суму 1 075 596,06 грн; від 31.07.2013 за липень 2013 на суму 704 477,98 грн; від 31.08.2013 за серпень 2013 на суму 1 223 004,08 грн; від 30.09.2013 за вересень 2013 на суму 3 390 140,11 грн; від 31.10.2013 за жовтень 2013 на суму 13 019 006,22 грн; від 30.11.2013 за листопад 2013 на суму 13 774 930,92 грн; від 31.12.2013 за грудень 2013 на суму 21 269 117,22 грн; від 31.01.2014 за січень 2014 на суму 23 646 891,00 грн; від 28.02.2014 за лютий 2014 на суму 14 380 736,91 грн; від 31.03.2014 за березень 2014 на суму 17 456 405,26 грн; від 30.04.2014 за квітень 2014 на суму 4 579 558,19 грн; від 31.05.2014 за травень 2014 на суму 3 086 062,20 грн; від 30.06.2014 за червень 2014 на суму 1 482 883,91 грн; від 31.07.2014 за липень 2014 на суму 2 675 687,43 грн; від 31.08.2014 за серпень 2014 на суму 5 120 950,02 грн; від 30.09.2014 за вересень 2014 на суму 13 071558,65 грн; від 31.10.2014 за жовтень 2014 на суму 23 459 597,71 грн; від 30.11.2014 за листопад 2014 на суму 31 800 274,48 грн.
Згідно з пунктом 6.1. Договору №13-280-ВТВ оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа, наступного за місяцем поставки газу.
До Договору сторони уклали ряд додаткових угод, якими узгоджували ціну, кількість газу, що поставляється, умови оплати, а саме: Додаткова угода №1 від 10.07.2013 (т.1 а.с.33); Додаткова угода №2 від 08.08.2013 (т.1 а.с.34); Додаткова угода №3 від 31.12.2013 (т.1а.с.35-36); Додаткова угода №4 від 28.04.2014 (т.1 а.с.37); Додаткова угода №5 від 08.05.2014 (т.1 а.с.38); Додаткова угода №6 від 10.06.2014 (т.1 а.с.39); Додаткова угода №7 від 05.09.2014 (т.1 а.с.40); Додаткова угода №8 від 10.11.2014 (т.1 а.с.41-42); Додаткова угода №9 від 08.12.2014 (т.1 а.с.43); Додаткова угода №10 від 22.12.2014 (т.1 а.с.44-45); Додаткова угода №11 від 05.02.2015 (т.1а.с.46); Додаткова угода №12 від 10.03.2015 (т.1 а.с.47); Додаткова угода №13 від 03.04.2015 (т.1 а.с.48).
За умовами підписаної сторонами Додаткової угоди №10 від 22.12.2014 продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013-2015 природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.
Відповідно до п.2 Додаткової угоди №10 від 22.12.2014 продавець передає покупцеві у період з 01.01.2013 по 31.12.2015 року газ в обсязі до 116623,048 тис, куб. м, в тому числі: у 2013 - 32460,048 (тис .куб. м); - у 2014 - до 33323,0 (тис. куб. м); - у 2015 - 50840,0 (тис. куб. м).
Вказаною Додатковою угодою сторонами змінено порядок розрахунків, зокрема, п.6.1 статті 6 "Порядок та умови проведення розрахунків" викладено у наступній редакції:
"Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2. Договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природною газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в відповідному місяці відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними між продавцем та покупцем.
У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання - передачі до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії Договору в частині поставки газу."
Цією ж Додатковою угодою викладено статтю 11 "Строк дії Договору" у редакції, відповідно до якої Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2013, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
На момент розгляду справи вказані вище додаткові угоди до Договору є чинними, доказів визнання їх недійсними не подано.
Однак, як зазначає позивач, відповідач не у повному обсязі виконав зобов'язання з оплати поставленого природного газу, у зв'язку з чим станом на 13.05.2015 сума основного боргу відповідача за природний газ, спожитий в січні - грудні 2013 та січні - листопаді 2014 складає 10 683 122,67 грн.
Позивач також зазначає, що всупереч п.1.1. та п.6.1. Договору відповідач неодноразово порушував строки оплати поставленого природного газу, виконував зобов'язання неналежним чином, з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тому, просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 19 183 494,75 грн, суму на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 21 656 180,23 грн, та 3% річних у розмірі 3 101 882,93 грн.
Припиняючи провадження у справі в частині стягнення основного боргу та відмовляючи в позові в частині стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, суди правомірно виходили із такого.
Сервіси для юристів