ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2016 року Справа № 918/1199/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Коробенка Г.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кузнецовського міського комунального підприємствана постановуРівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2016у справі№ 918/1199/15 Господарського судуРівненської областіза позовомКузнецовського міського комунального підприємствадоПриватного акціонерного товариства "Рівнеліфт"простягнення 169215,07 грн. за участю представників: позивачаСаушкін Р.Ю.-директор, наказ від 22.04.2014;відповідачане з'явився
ВСТАНОВИВ:
22.10.2015 Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" 169215,07 грн збитків, що є коштами, сплаченими позивачем відповідачу за роботи, виконання та прийняття яких не підтверджено належним чином; позивач посилається в обґрунтування позовних вимог на преюдиційні обставини, встановлені рішеня господарського суду, позов обґрунтовано статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, статтями 22, 614, 623, 854, 858 Цивільного кодексу України, статтею 224 Господарського кодексу України.
Відповідач подав заяву про застосування до позовних вимог річної позовної давності відповідно до приписів статті 863 Цивільного кодексу України, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 02.12.2015 (суддя Горплюк А.М.) позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 169215,07 грн збитків, а також 2538,23 грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 (судді: Крейбух О.Г. - головуючий, Дужич С.П., Демянчук Ю.Г.) рішення місцевого суду скасовано, прийнято нове рішення. яким відмовлено у задоволенні позовних вимог; розподілено судові витрати.
Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судом апеляційної інстанції норма матеріального права, а саме: висновки апеляційної інстанції щодо недоведеності протиправної поведінки відповідача при виконані ним своїх договірних зобовязань суперечать статтям 526, 610 Цивільного кодексу України та обставинам, встановленим рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.12.2014 у справі № 918/305/14; позивач поніс витрати в оплату робіт, які виконані не були, і відповідні кошти є його збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України; відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України недосягнення підрядником кінцевого результату, обумовленого договором, позбавляє його права на отримання оплати.
Позивач у судовому засіданні підтримав доводи касаційної скарги; Відповідач у відзиві на касаційну відхилив її доводи, як необґрунтовані; процесуальним правом на участь представника у судовому засіданні не скористався.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Місцевий господарський суд встановив, що 01.12.2011 Приватне акціонерне товариство "Рівнеліфт" (підрядник) та Кузнецовське міське комунальне підприємство (замовник) уклали Договір підряду № 290, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник зобов'язується, на свій ризик, з використанням своїх матеріалів та устаткування виконувати за завданням замовника, на його об'єктах, повне технічне обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити їх.
Згідно з пунктом 1.2. договору зазначені роботи виконуються підрядником протягом дії Договору з прийняттям та оплатою фактично виконаних робіт за місяць.
За пунктом 2.1 договору вартість робіт визначається кошторисом (Додаток № 1) відповідно до фактичних витрат підрядчика на підставі "Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації" і становить 168066,08 грн з ПДВ за технічне обслуговування ліфтів та 20267,27 грн. з ПДВ за технічне обслуговування обладнання диспетчеризації.
Проведення ремонту ліфтів та обладнання диспетчеризації, необхідність якого виникає внаслідок порушень правил користування, здійснюється підрядчиком на підставі додаткового кошторису, погодженого сторонами (пункт 1.3 договору).
Відповідно до пункту 1.4 договору виконання підрядчиком робіт, передбачених дійсним договором, оформляється актом здавання-приймання виконаних робіт, що підписується сторонами протягом трьох робочих днів. Оплата за цим договором проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок підрядника на підставі актів приймання-здавання виконаних робіт (пункт 3.1 договору);; оплата повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації здійснюється замовником протягом десяти календарних днів після підписання сторонами акта здавання-приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації (пункт 3.2 договору).
У відповідності до пункту 4.1.1 договору підрядник зобов'язаний своїми силами і засобами виконати роботи в обсягах і в строки, передбачені договором, з врахуванням вимог, передбачених "Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів", "Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні" та технологічними процесами, які розробляються та затверджуються підрядником, і здати роботи замовнику в стані, який відповідає нормативним актам та умовам договору.
Пунктом 4.1.4 Договору визначено, що підрядник зобов'язаний не пізніше останнього дня поточного місяця подати замовникові на підписання акти здавання-приймання виконаних робіт.
Протягом 2012 року позивачем та відповідачем було укладено ряд додаткових угод до договору, якими сторони врегульовували питання вартості виконаних робіт, а саме: додаткова угода № 1 від 30.03.2012, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 165646,02 грн. з ПДВ; додаткова угода № 2 від 31.07.2012, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 164502,17 грн. з ПДВ; додаткова угода № 3 від 31.08.2012, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 162687,08 грн. з ПДВ; додаткова угода № 4 від 30.09.2012, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 161779,56 грн. з ПДВ; додаткова угода № 5 від 31.10.2012, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 160645,15 грн. з ПДВ; додаткова угода № 6 від 30.11.2012, відповідно до якої вартість технічного обслуговування становила 158905,70 грн. з ПДВ.
За змістом акта-рахунку № ОУЛ-001185 здачі та прийомки робіт з технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації за листопад 2012 року борг на 01.11.2012 становив 1196308,11 грн.; всього до оплати 148947,80 грн.; за змістом акта-рахунку № ОУЛ-001186 здачі та прийомки робіт з технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації за листопад 2012 року всього до оплати 20267,27 грн..
Суд також встановив, що Кузнецовське міське комунальне підприємство перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача 169215,07 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1120 від 08.05.2013 на суму 20267,27 грн., № 1283 від 31.05.2013 на суму 50000,00 грн., № 1290 від 03.06.2013 на суму 50000,00 грн., № 1709 від 31.07.2013 на суму 28947,81 грн., № 1587 від 16.07.2013 на суму 20000,00 грн. з призначенням платежу "за обслуговування ліфтів згідно актів виконаних робіт за листопад 2012 року".
Зі змісту рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/1248/13 від 15.10.2013, вбачається, що суд дійшов висновку, що підписані сторонами акт-рахунок № ОУЛ-001185 та акт-рахунок № ОУЛ-001186 не є документами первинного бухгалтерського обліку та не підтверджують проведення Приватним акціонерним товариством "Рівнеліфт" господарських операцій з повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації за листопад 2012 року;
У жовтні 2013 року відповідач повторно направив позивачу акт ОУЛ-001186 здавання-приймання виконаних робіт з повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації від 30.11.2012, за даними якого за розмір оплати за виконані підрядником у листопаді 2012 року роботи складає 169215,07 грн. з ПДВ; цей акт позивачем не підписувався та до оплати не приймався у зв'язку з відсутністю в ньому змісту та обсягу господарських операцій, доказів проведення відповідних робіт, не проведення здачі робіт замовнику - позивачу та прострочення терміну направлення.
Рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/305/14 від 03.06.2014 (залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2014 задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" до Кузнецовського міського комунального підприємства (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), стягнуто з Кузнецовського міського комунального підприємства на користь Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" 173736,95 грн. заборгованості за виконані Приватним акціонерним товариством "Рівнеліфт" позивачем роботи у грудні 2012 року; при цьому суд прийняв до розгляду та врахував заяву Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" про зменшення позовних вимог на 169215,07 грн. оплаченої вартості робіт виконаних у листопаді 2012 року.
В грудні 2014 року Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулось до Господарського суду Рівненської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 03.06.2014 у справі № 918/305/14 за нововиявленими обставинами. Рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/305/14 від 17.12.2014 (залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2015) задоволено заяву Кузнецовського міського комунального підприємства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 03.06.2014; у позові Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" до Кузнецовського міського комунального підприємства відмовлено. З огляду на відсутність запису про зупинку ліфтів у журналі об'єднаної диспетчерської служби суд під час перегляду справи за нововиявленими обставинами встановив, що Приватне акціонерне товариство "Рівнеліфт" у листопаді-грудні 2012 року свої зобов'язання за договором від 01.12.2011 № 290 щодо проведення місячних та квартальних ремонтів ліфтів належним чином не виконувало.
Посилаючись на факти та обставини, встановлені судом під час перегляду за нововиявленими обставинами справи № 918/305/14, Кузнецовське міське комунальне підприємство просить стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" 169215,07 грн., сплачених за роботи, виконані у листопаді 2012 року, як збитки.
Сервіси для юристів