Постанова ВАСУ від 30.10.2014 року у справі №826/188/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/20837/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеди Михайла Валентиновича, Державної виконавчої служби України про визнання дій та рішень протиправними і їх скасування, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року позивач - ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою Михайлом Валентиновичем 27.12.2013 року у ВП № 33031684;

- скасувати п. 2 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою Михайлом Валентиновичем 27.12.2013 року у ВП № 33031684;

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеди Михайла Валентиновича по стягненню виконавчого збору на підставі постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, винесену 27.12.2013 року у ВП № 33031684;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення арешту майна боржника та оголошення заборони його відчуження, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою Михайлом Валентиновичем 27.12.2013 року у ВП № 33031684.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою М.В. правомірно було винесено постанову про стягнення виконавчого збору, оскільки позивачем самостійно, у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк, не було виконано судове рішення, що в свою чергу тягне за собою застосування санкцій майнового характеру відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», незалежно від того, що виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання за його клопотанням.

У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що умовою стягнення виконавчого збору відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» є невиконання божником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання та фактичне примусове виконання рішення державним виконавцем. Стягувач, в особі ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» відмовився від виконання рішення суду подавши заяву про повернення виконавчого документу без виконання, яка була задоволена. Таким чином, враховуючи положення ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню при здійсненні виконавчих дій, а також те, що стягувач відмовився від подальшого виконання рішення, подавши заяву про повернення виконавчого документу, сума виконавчого збору, яка повинна була бути стягнута в даному випадку з боржника, не могла перевищувати 40 неоподатковуваваних мінімумів доходів громадян. Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має право відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, а у даному випадку виконавче провадження було завершено на підстав п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2011 року у справі № 2-6212/11 за позовом ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_8, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, процентів, нарахованих за користування кредитами та пені позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_8 на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» суму боргу за кредитними договорами: № 12-11-06/ФО від 27.11.2006 року в розмірі 9150123,04 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 73125953,31 грн.; № 07-02-07/ФО від 16.02.2007 року в розмірі 4223094,11 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 33750123,52 грн. Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_4 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» суму боргу за кредитним договором № 08-12-06/ФО від 21.12.2006 року в розмірі 8139359,90 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 65048136,45 грн.

10.10.2011 року на виконання вказаного рішення Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчі листи.

09.06.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа суду від 10.10.2011 року (ВП № 33031684) та зобов'язано ОСОБА_4 у самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови.

Згідно супровідного листа (а.с. 25) вказана постанова направлена на адресу ОСОБА_4 19.06.2012 року.

На підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 9 липня 2012 року відстрочено виконання рішення суду від 19.05.2011 року, в цивільній справі за позовом ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_8, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитними договорами, процентів, нарахованих за користуванням кредитами та пені до 1 квітня 2013 року.

На підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 29 березня 2013 року відстрочено виконання рішення суду від 19.05.2011 року, в цивільній справі за позовом ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_8, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитними договорами, процентів, нарахованих за користуванням кредитами та пені до 1 вересня 2013 року.

На підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2013 року відстрочено виконання рішення суду від 19.05.2011 року, в цивільній справі за позовом ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_8, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитними договорами, процентів, нарахованих за користуванням кредитами та пені до 1 грудня 2013 року.

З огляду на вказані ухвали суду виконавче провадження № 33031684 зупинялося.

27.12.2013 року старшим державним виконавцем винесено постанову про стягнення солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 виконавчого збору у розмірі 6504813,64 грн. та складено акт опису й арешту майна (а.с. 79).

На підставі заяви стягувача № 8328/4/02 від 17.12.2013 року про повернення без виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва від 10.10.2011 року, відділом ПВРДВС України 27.12.2013 року прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.93).