Постанова ВАСУ від 25.02.2016 року у справі №800/483/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 року м. Київ справа № 800/483/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

Степашка О.І.,

Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Вищої ради юстиції про визнання незаконною та протиправною бездіяльності; визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України суду, як суду першої інстанції, з позовом, в якому просила:

- визнати незаконною та протиправною бездіяльність Вищої ради юстиції щодо повернення без розгляду заяви ОСОБА_4 про прийняття подання про звільнення судді апеляційного суду Харківської області ОСОБА_3. за грубе порушення присяги судді;

- визнати незаконною ухвалу Вищої ради юстиції від 19.11.2015;

- зобов'язати Вищу раду юстиції розглянути заяву ОСОБА_4 про прийняття подання про звільнення судді апеляційного суду Харківської області ОСОБА_3. за грубе порушення присяги судді від 07.09.2015 та провести відповідну перевірку факті порушення суддею присяги відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про Вищу раду юстиції», ч. 3 ст. 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 50 Регламенту Вищої ради юстиції, за наслідками чого вирішити питання про підготовку подання про звільнення судді ОСОБА_3. за грубе порушення присяги судді та суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя.

Позовні вимоги ОСОБА_4 мотивовані тим, що замість виконання передбачених законодавством дій щодо перевірки факту порушення суддею ОСОБА_3. присяги, Вищою радою юстиції було викривлено зміст поданої позивачем заяви від 07.09.2015, оскільки зазначено про подання ОСОБА_4 скарги щодо поведінки судді апеляційного суду Харківської області ОСОБА_3., яке може мати наслідком дисциплінарну відповідальність вказаної судді. При цьому, позивач стверджує, що у ст. 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено вичерпний перелік підстав дисциплінарної відповідальності судді, однак, грубе порушення присяги судді до них не відноситься. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та ч. 3 ст. 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», перевірка фактів та підготовка документів про звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді є виключно компетенцією Вищої ради юстиції.

Від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення на позовну заяву, в яких він з доводами та вимогами позивача не погодився та просив відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, проте, від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, а представником відповідача через відділ документального забезпечення було подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

11.09.2015 до Вищої ради юстиції надійшла скарга ОСОБА_4 про прийняття подання про звільнення судді апеляційного суду Харківської області ОСОБА_3. за грубе порушення присяги судді.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу здійснено розподіл даної заяви члену Вищої ради юстиції ОСОБА_5

За результатами розгляду скарги, ухвалою Вищої ради юстиції від 19.11.2015 №478/0/18-15 скаргу ОСОБА_4 залишено без розгляду, з огляду на те, що порушені у скарзі питання щодо дій судді апеляційного суду Харківської області ОСОБА_3. не належать до повноважень Вищої ради юстиції, а є компетенцією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Не погоджуючись із вказаним вище рішенням Вищої ради юстиції, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Перевіривши наведені у позовній заяві доводи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що позовна заява ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Статус Вищої ради юстиції визначено статтею 1 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції», згідно з якою Вища рада юстиції є колегіальним, постійно діючим, незалежним органом, відповідальним за формування незалежного високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність (частина перша).

У відповідності до статті 2 Закону України «Про Вищу раду юстиції», повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України та цим Законом.

Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 126 Конституції України, суддя звільняється органом, що його обрав або призначив, у разі, зокрема, порушення ним присяги.