ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" червня 2015 р. м. Київ К/800/23046/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.08.2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 09.02.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Миколаївського обласного військового комісаріату, Департаменту фінансів Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом до Миколаївського обласного військового комісаріату, Департаменту фінансів Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати незаконними дії Миколаївського обласного військового комісаріату, Департаменту фінансів Міністерства оборони України про відмову клопотання і відмову сплати одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Миколаївський обласний військовий комісаріат підготувати клопотання про одноразову грошову допомогу в розмірі 48 місячного грошового забезпечення як інваліду Великої Вітчизняної війни III групи. Строки і умови сплати зазначить відповідно наказу Міністерства оборони України від 19.08.2008 року № 407.
- зобов'язати Департамент фінансів Міністерства оборони України прийняти документи про призначення одноразової грошової допомоги для оформлення наказу про виплату такої допомоги в установлені строки у розмірі 80304,00 грн.;
- останню розрахункову суму встановити в місяці слухання з урахуванням індексу інфляції згідно документів про рівень інфляції.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.08.2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 09.02.2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.08.2010 року - без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.08.2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 09.02.2011 року, а справу направити на новий розгляд.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.01.2014 року касаційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.08.2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 09.02.2011 року - без змін.
Постановою Верховного Суду України від 21.04.2015 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15.01.2014 року скасовано, а справу направлено на новий касаційний розгляд.
10.06.2015 року до Вищого адміністративного суду України надійшла заява ОСОБА_2 про стягнення з Міністерства оборони України на його користь одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням військової служби у розмірі 54 - місячного грошового забезпечення в сумі 168868,80 грн., оскільки згідно посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 26.03.2014 року йому встановлено 2-гу групу інвалідності.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 15.12.1992 року був звільнений з військової служби, є учасником бойових дій та з 31.03.2009 року - інвалідом війни III групи (посвідчення інваліда війни від 31.03.2009 року серія НОМЕР_2). У травні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Миколаївського обласного військового комісаріату щодо виплати йому одноразової грошової допомоги в розмірі 48-місячного грошового забезпечення як інваліду III групи. Листом Миколаївського обласного військового комісаріату від 21.05.2009 року ОСОБА_2 було відмовлено у виплаті даної допомоги у зв'язку із відсутністю у нього права на вказану виплату, оскільки дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 року № 499 на нього не розповсюджується.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції до внесення змін від 03.11.2006 року Законом № 328-V) було визначено, що військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.
Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов'язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03.11.2006 року № 328-V (набрав чинності з 01.01.2007 року) були внесені зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема стаття 16 була викладена у новій редакції та доповнена частиною 2.
Нововведеною нормою передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Сервіси для юристів