Постанова ВАСУ від 23.03.2017 року у справі №2а-7081/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2017 р. м. Київ К/800/22489/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Калашнікової О.В.,

Суддів: Горбатюка С.А.

Мороза В.Ф.,

секретар судового засідання - Бугаєнко Н.В.

за участю

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 13 червня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у справі № 2а-7081/11 за позовом ОСОБА_3 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА :

5 червня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі Управління) про: визнання протиправною бездіяльності щодо перерахунку та виплати за період з 01.10.1999 року по теперішній час згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» основної державної щомісячної пенсії в розмірі 8 мінімальних заробітних плат за віком та згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого на рівні прожиткового мінімуму;

зобов'язання відповідача призначити, нарахувати й в подальшому виплачувати позивачу згідно ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» основну державну щомісячну пенсію в розмірі 8 мінімальних заробітних плат за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого на рівні прожиткового мінімуму;

зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу заборгованості за попередній період вищевказаних пенсій, починаючи з 01.10.1999 року по час призначення розміру пенсій згідно ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію по інвалідності з моменту нарахування пенсії згідно ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов'язання відповідача, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, перерахунок пенсії здійснювати з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 13 червня 2016 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок та виплату основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 5 грудня 2010 року по 18 червня 2011 року та з 1 січня по 16 серпня 2014 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення на відповідний рік, з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позов залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року змінено постанову Дарницького районного суду м. Києва від 13 червня 2016 року в частині періоду задоволення позовних вимог та в цій частині прийнято нову постанову, якою зобов'язати Управління провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 5 грудня 2010 року по 18 червня 2011 року та з 1 січня по 3 серпня 2014 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та змінити постанову суду першої інстанції та задовольнити позов.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також, позивач є інвалідом II групи (безстроково), учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням першої категорії серії НОМЕР_1 від 19 жовтня 1994 року (вкладка НОМЕР_3 від 13 червня 1997 року) та довідкою МСЕК сер.НОМЕР_2 від 13.09.1999 року.

22 лютого 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Управління з заявою про призначення пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач листом від 1 березня 2011 року №1014/В-1026 відмовив позивачу у проведенні перерахунку з посиланням на те, що нарахування та виплата пенсії позивача проводиться відповідно до норм чинного законодавства.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог частково, а суд апеляційної інстанції змінюючи його, виходив з того, що у період з 5 грудня 2010 року по 18 червня 2011 року та з 1 січня 2014 року по 3 серпня 2014 року відповідач зобов'язаний був виплачувати позивачу державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, встановлених ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В касаційній скарзі позивач, наполягаючи на вирішенні спору по суті, просив задовольнити позовні вимоги в частині, що були залишені без задоволення судом першої інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з цього приводу звертає увагу на наступне.