ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" квітня 2016 р. м. Київ К/800/24488/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Інспкеція)
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.03.2015
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015
у справі № 806/5086/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Трейд" (далі - Товариство)
до Інспекції
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2014 року Товариство звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Інспекції щодо непроведення позапланової перевірки Товариства, зобов'язати відповідача провести таку перевірку та видати позивачеві довідку за формою № 22-ОПП про відсутність у позивача заборгованості з податків і зборів.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.03.2015, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015, позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Інспекції щодо непроведення позапланової перевірки Товариства, зобов'язано відповідача провести цю перевірку. Результат вирішення спору за наслідками розгляду решти позовних вимог в оскаржуваних рішеннях відсутні.
Судові рішення мотивовані посиланням на безпідставне ухилення податкового органу від проведення податкової перевірки платника, який перебуває у процедурі припинення.
Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувані судові акти та повністю відмовити у позові. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що платником не було вчинено необхідні ліквідаційні заходи (як-от складення ліквідаційного балансу, закриття банківських рахунків), посилається на необхідність відпрацювання контрагентів платника у зв'язку з неотриманням від них відповідей на надіслані запити та наголошує на тому, що контролюючим органом було вжито усі необхідні заходи для зняття Товариства з податкового обліку. Також Інспекція зазначає, що власне ж проведення податкової перевірки не приведе до вирішення питання щодо зняття платника з обліку.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що протоколом загальних зборів учасників Товариства від 20.11.2012 № 12-11/12 прийнято рішення про припинення юридичної особи позивача шляхом ліквідації.
15.01.2013 Інспекція направила державному реєстратору повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства через неподання останнім ліквідаційного балансу, відсутність повідомлень від фінансових установ про закриття ними усіх банківських рахунків, а також неповернення позивачем оригіналів документів, що підлягають поверненню контролюючому органові (свідоцтв, патентів, довідок тощо).
17.04.2013 відповідачем було відкликано зазначені заперечення та повідомлено державного реєстратора про виявлення інших причин та обставин щодо припинення державної реєстрації Товариства - наявність кримінального провадження, порушеного відносно посадових осіб Товариства, неодержання відповідей від основних постачальників Товариства у відповідь на обов'язкові запити контролюючого органу по взаємовідносинам з платником тощо.
Постановою старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Житомирській області від 15.11.2013 закрито кримінальне провадження № 3201060000000004 щодо службових осіб Товариства; вироком Богунського районного суду міста Житомира від 31.03.2014 затверджено угоду, якою призначено головному бухгалтеру Товариства ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу.
У зв'язку з припиненням вказаних кримінальних проваджень 28.05.2014 позивач звернувся до Інспекції із заявою про проведення позапланової перевірки Товариства та про видачу довідки про відсутність у платника заборгованості, посилаючись на припинення обставин, які перешкоджали б завершенню процедури ліквідації.
Вказана заява залишилася відповідачем без реагування; позапланову перевірку Товариства в порядку підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК) Інспекцією проведено не було; довідку про відсутність у Товариства заборгованості по податкам і зборам за формою № 22-ОПП відповідач не видав.
Розцінивши вказані дії Інспекції як протиправну бездіяльність органу державної податкової служби, суди попередніх інстанцій зобов'язали відповідача провести відповідну перевірку.
Втім з таким висновком судів погодитися не можна.
Дійсно, підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, як-от - розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Втім у будь-якому випадку проведення перевірки є правом органу державної податкової служби, реалізація якого здійснюється цим органом на власний розсуд. Прийняття рішення про зобов'язання відповідача провести перевірку є, по суті, втручанням суду у діяльність органу державної податкової служби, що є неприпустимим.
Сервіси для юристів