ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/9823/12
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі - ДПІ)
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012
у справі № 2а-8328/11/2070
за позовом СДПІ
до дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - Підприємство)
про зобов'язання вчинити певні дії.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
У липні 2011 року СДПІ звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила нарахувати та зобов'язати Підприємство сплатити до Державного бюджету України грошове зобов'язання у сумі 156 874,87 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 13.04.2011 № 0000180843.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012, у позові відмовлено з посиланням на недоведеність податковим органом факту завищення Підприємством податкового кредиту з податку на додану вартість внаслідок придбання товару за неринковими цінами.
Посилаючись на невідповідність висновків судів, зокрема, положенням підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та дійсним обставинам справи, СДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та задовольнити позов. Зокрема, скаржник зазначає, що порівняння ціни продажу аналогічного товару в ідентичних умовах свідчить про придбання відповідачем спірних костюмів за завищеною ціною з метою штучного завищення податкового кредиту.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.
Як встановлено судами обох інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань достовірності визначення від'ємного значення ПДВ за грудень 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за січень 2011 року. Результати цієї перевірки висвітлені в акті від 28.03.2011 № 838/43-010/32869691, в якому зазначено про придбання відповідачем товарів (костюмів типу ТЗК) за договором про закупівлю товарів за державні кошти (договором поставки) від 22.11.2010 № 145-11/2010 у відкритого акціонерного товариства «СКТБ «Комплекс» (постачальник) за значно завищеною ціною. При цьому, при визначенні справедливої ринкової ціни товару СДПІ було використано інформацію про укладені на момент реалізації цього товару угоди між виробником товару (товариством з обмеженою відповідальністю ППО «Пірена») та постачальником позивача (відкритим акціонерним товариством «СКТБ «Комплекс»).
Наведені обставини стали підставою для прийняття СДПІ податкового повідомлення-рішення від 13.04.2011 № 0000180843, згідно з яким відповідачеві було визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 342 123,75 грн. (у тому числі 273 699 грн. за основним платежем та 68424,75 грн. за штрафними санкціями).
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні цього позову, суди попередніх інстанцій вдалися до надання правової оцінки обґрунтованості ціни продажу товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти (договором поставки) від 22.11.2010 № 145-11/2010.
Однак при цьому суди залишили поза увагою те, що у СДПІ було відсутнє право звернення з розглядуваними позовними вимогами.
Підпунктом 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК) передбачено право органів державної податкової служби звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.
Згідно з пунктом 20.2 статті 20 ПК право, передбачене підпунктом 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу, надається головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам.
Втім наведені положення слід застосовувати з урахуванням їх кореспондування приписам пункту 39.15 статті 39 ПК, згідно з якими визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.
За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
Зі змісту наведеної законодавчої норми вбачається послідовний алгоритм дій органу державної податкової служби з визначення платникові податків податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін. Цей алгоритм передбачає такі обов'язкові етапи, як проведення перевірки та винесення за її результатами окремого податкового повідомлення-рішення, у якому визначається сума грошових зобов'язань внаслідок використання звичайних цін.
У разі оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення платником податків або несплати визначеної в ньому суми таке повідомлення-рішення вважається відкликаним. І лише після цього керівник органу державної податкової служби звертається з позовом до платника податків про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
Тому звернення керівника податкового органу з позовом щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін окремо від порядку, врегульованого статтею 39 Податкового кодексу України, є неможливим.
Сервіси для юристів