ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" вересня 2014 р. м. Київ К/800/31040/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Юрченко В.П., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду 25 квітня 2013 року
у справі № 1570/3010/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія»
до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси
Одеської області Державної податкової служби
про визнання протиправними дій, визнання протиправними та
скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія» (надалі також - позивач, ТОВ «Вікторія») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі також - відповідач, ДПІ) про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 3 травня 2012 року № 0000112220, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 789 372 грн. за порушення пункту 123.1 статті 123, пункту 138.2 стаття 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 3 травня 2012 року № 0000102220, яким збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 686 409 грн. за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 200 Податкового кодексу України.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року адміністративний позов задоволений повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія», за результатами проведення якої складено акт від 12 квітня 2012 року № 901/22-2/24766586. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 3 травня 2012 року № 0000102220 та № 0000112220.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду 25 квітня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року - без змін.
Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду 25 квітня 2013 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Сторони у судове засідання 11 вересня 2014 року явку уповноважених представників не забезпечили, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. За таких обставин, касаційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, фактичною підставою прийняття податкових повідомлень-рішень від 3 травня 2012 року №0000102220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на загальну суму 686 410 грн., в тому числі за основним платежем - 571 884 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 114 525 грн. та №0000112220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 789 372 грн., в тому числі за основним платежем - 657 667 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 131 705 грн., з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 12 квітня 2012 року № 901/22-2/24766586, про порушення позивачем вимог пункту 138.2 статті 138 та підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого занижено податку на прибуток за 2011 рік на загальну суму 657 667 грн.; пунктів 198.1, 198.2, 198.3 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено сплату ПДВ на загальну суму 571 884 грн.
Вказані висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість та зменшено оподатковуваний дохід на суму валових витрат, що виникли за результатами відображення в податковому обліку господарських операцій з придбання будівельних матеріалів та будівельних робіт у ТОВ «Таверс» та ТОВ «Європейські шляхові технології».
Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
За змістом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.
Сервіси для юристів