ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" червня 2016 р. м. Київ К/800/57242/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2014р.
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 р.
у справі № 804/8880/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Логос»
до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Логос» (далі - позивач, ТОВ «Фірма «Логос») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.06.2014 р. № 0001172201.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2014 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 04.06.2014 р. № 0001172201.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 р., у задоволенні позову відмовити.
Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, у зв'язку з чим просив касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 17.03.2014 р. по 21.03.2014 р. на підставі повідомлення від 12.03.2013 р. № 130, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 12.03.2014 р. № 363 посадовою особою ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Фірма «Логос» з питань повноти нарахування з орендної плати за землю за період з 01.02.2011 р. по 01.09.2013 р., за результатами якої складено акт від 28.03.2014 р. № 711 та встановлено порушення позивачем вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району за 2011 рік на 173 589,26 грн., за 2012 рік на 62 687,26 грн., за січень-серпень 2013 року на 39 904,13 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 04.06.2014 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001172201 згідно з яким, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 320 910,56 грн., з яких 276 180,70 грн. - за основним платежем та 44 729,86 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Як вбачається з акту від 28.03.2014 р. № 711 підставою для донарахування позивачу вказаних податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючого про заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки за періоди, що перевірялись, у зв'язку зі сплатою позивачем такого податкового зобов'язання у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто у меншому розмірі ніж встановлено підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичної зміни орендної плати та, відповідно, донарахування податковим органом сум податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.
Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» слідує, що користування землею в Україні є платним.
Як слідує з матеріалів справи, 10.01.2001 р. між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,2475 га., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Героїв Сталінграда, 180; грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення цього договору складає 1 130 946,08 грн.; термін дії договору до 23.11.2015 р.; орендна плата виплачується у грошовій формі в розмірі 11 309,46 грн. на рік, що становить 942,45 грн. на місяць.
29.08.2002 р. між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3911 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Героїв Сталінграда, 169, для фактичного розміщення складу.; грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення цього договору складає 1 198 303,49 грн.; термін дії договору до 19.06.2017 р.; сума орендної пати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 179 745,53 грн.
Оскільки з набранням чинності Податковим кодексом України встановлено розмір орендної плати, який не може бути меншим ніж 3 % нормативної грошової оцінки, податковим органом зроблено висновок про заниження позивачем орендної плати за користування земельними ділянками у сумі визначеній спірним податковим повідомленням-рішенням.
Сервіси для юристів