Постанова ВАСУ від 03.03.2016 року у справі №800/480/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2016 року м. Київ справа № 800/480/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисенко І.В.

суддів Кошіля В.В.

Моторного О.А.

Степашка О.І.

Усенко Є.А.,

розглянувши в поряду письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4

до Президента України Порошенка П.О.

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовною заявою до Президента України Порошенка П.О., у відповідності до якої (з урахуванням заяви від 25.02.2016 про зміну предмету позову) просить:

- визнати протиправними дії Президента України з передачі своїх повноважень по виконанню вимог п. 31, ч. 1, ч. 2 ст. 106, ст. 102 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про звернення громадян» Адміністрації Президента України;

- зобов'язати Президента України Порошенка П.О. виконати ч.2 ст.106 Конституції України та видати на виконання положень ст. 23 Закону України «Про звернення громадян» Указ (Розпорядження), яким встановити порядок особистого прийому громадян Президентом України.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- 05.11.2015 позивач звернувся до Президента України Порошенка П.О. із заявою, в якій просив надати йому обґрунтовану відповідь по суті звернення, а саме: інформацію, яким чином, в які дні та години Президент України Порошенко П.О. здійснює прийом громадян; надати порядок здійснення особистого прийому Президентом України Порошенком П.О. громадян України; зареєструвати його на особистий прийом до Президента України Порошенка П.О. та повідомити про дату прийому не менше, ніж за три дні до такої дати;

- на своє звернення позивач отримав відповідь від 13.11.2015 за №12-09/1711, в якій його повідомлено, що Президент України не здійснює особистого прийому громадян, натомість, звернуто увагу, що відповідно до п.28 ч.1 ст.106 Конституції України такий прийом здійснює Адміністрація Президента України;

- вивчивши Конституцію України та Закони України, позивач дійшов висновку, що нездійснення Порошенком П.О. особистого прийому, та відсутність порядку особистого прийому громадян Президентом України є протиправним та не відповідає вимогам статей 40, 102, 106 Конституції України та ст.23 Закону України «Про звернення громадян».

У письмових запереченнях проти адміністративного позову та у запереченнях проти письмової заяви про зміну предмету позову представник відповідача проти позову заперечує та просить у задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на наступне:

- конституційно-правовий статус Президента України закріплено виключно Конституцією України, а тому обсяг і зміст його повноважень не може бути звужений чи розширений законами України, а статтею 23 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що вищі посадові особи держави - Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-Міністр України, - здійснюють прийом у встановленому ними порядку;

- на підставі п.28 ч.1 ст.106 Конституції України Президентом України відповідно до Указу Президента України від 25.02.2010 № 265 утворено постійно діючий допоміжний орган - Адміністрацію Президента, на який покладено завдання організовувати прийом громадян, які звертаються до Президента України, та розгляд їх звернень, а структурним підрозділом Адміністрації Президента України, відповідальним за організацію прийому громадян, є приймальня Президента України;

- отже, саме в такому, визначеному Главою держави, порядку здійснюється прийом громадян, про що листом Адміністрації Президента України від 13.11.2015 позивачу було надано відповідне роз'яснення щодо порядку та графіку прийому.

Відтак, представник відповідача вважає твердження позивача про те, що Президент України усунувся від виконання статей 40, 102, 106 Конституції України чи делегував свої повноваження Адміністрації Президента України щодо здійснення особистого прийому громадян безпідставним, оскільки Конституція України не містить обов'язку Глави держави здійснювати такий прийом особисто.

Враховуючи викладене, представник відповідача у запереченнях проти позову стверджує, що позивач не навів фактів порушення Главою держави його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, та обставин, які б свідчили про протиправну бездіяльність Президента України, а тому підстав для задоволення позову в цій частині, а також похідної вимоги про зобов'язання вчинити дії, немає.

В судовому засіданні 03.03.2016 позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві (з урахуванням письмової заяви про зміну предмету позову).