ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 420/29579/25
адміністративне провадження № К/990/54243/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №420/29579/25
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року, прийняту в складі судді Пекного А.С., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, прийняту в складі колегії суддів: Коваля М.П., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали шляхом подання до суду: позовної заяви відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; доказів надсилання військовій частині НОМЕР_1 копії позовної заяви та копій доданих документів з урахуванням положень статті 44 КАС України; обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними іншими підставами для поновлення строку та наданням доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
3. На виконання вказаної ухвали позивач подав до суду заяву про усунення недоліків, в якій посилався на неможливість зазначення реквізитів оскаржуваних наказів, у зв`язку з їх відсутністю у нього. Щодо незазначення відомостей стосовно військової частини НОМЕР_1 та ненадання доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів військовій частині НОМЕР_1 позивач повідомив, що йому не відомі дані щодо адреси місцезнаходження, коду ЄДРПОУ, засобів зв`язку та відомостей про наявність або відсутність зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС військової частини НОМЕР_1 . Щодо пропуску місячного строку звернення до суду позивач уважав, що до спірних правовідносин підлягає застосування шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України.
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії разом з доданими документами повернуто позивачу.
5. Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до приписів пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Крім того, суди виходили із приспів частини другої статті 123 КАС України, відповідно до яких якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано у встановлений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
7. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає про те, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно застосували до спірних правовідносин спеціальний місячний строк звернення до суду, а не загальний шестимісячний строк. Позивач указує на те, що він був призваний на військову службу за мобілізацією, а не прийнятий на військову службу за контрактом. Позивач наголошує, що це різні поняття, зокрема, на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку, а на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби. Таким чином, на думку позивача, суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, передбачені частинами 2, 5 статті 122 КАС України, оскільки безпідставно застосували спеціальний місячний строк, який регулює правовідносини щодо прийняття та проходження публічної служби, тоді як предмет спору стосується саме призову на військову службу під час мобілізації - правовідносин іншої правової природи, для яких законодавець не встановив спеціального строку звернення до суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню загальний шестимісячний строк.
8. Також позивач зазначає про те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного та необґрунтованого висновку про пропуск строку звернення до суду, оскільки в порушення положень статей 120 та 122 КАС України не встановили моменту початку перебігу такого строку, що має істотне значення для вирішення питання про обчислення строку на звернення до суду. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, фактично ототожнив дату видання оскаржуваного наказу з моментом, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Посилання судів на записи у військовому квитку не підтверджує встановлення такої події у розумінні статей 120 та 122 КАС України, оскільки матеріали справи не містять відомостей про дату вручення позивачу оскаржуваних наказів. За відсутності встановленої календарної дати або події, з якою закон пов`язує початок перебігу строку звернення до суду, обчислення такого строку є неможливим, оскільки без визначення початкового моменту неможливо визначити і момент його закінчення. Позивач зазначає про те, що висновок судів про пропуск строку звернення до суду за таких умов ґрунтується на припущеннях, а не на встановлених фактах.
IV. Позиція інших учасників справи
9. Відповідач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
Сервіси для юристів