Ухвала КЦС ВП від 07.08.2018 року у справі №727/9974/17

Постанова

Іменем України

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 727/9974/17

провадження № 61-40298св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Чернівецька міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Решетова Віктора Вікторовича на постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 07 червня 2018 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецької міської ради про визнання права власності на самочинно збудований будинок та зведені надвірні споруди і будівлі.

На обґрунтування позову посилався на те, що він 29 березня 2017 року придбав земельну ділянку для ведення садівництва № НОМЕР_1, яка розташована у садівничому товаристві «Трикотажник» (далі - СТ «Трикотажник») на вул. Заставнянській у м.Чернівцях. На зазначеній земельній ділянці він побудував садовий будинок літ. «Б», площею 79,10 кв. м, сарай літ. «В», площею 11,7 кв. м, та гараж літ. «Г», площею 15,9 кв. м. Дозвіл на виконання будівельних робіт відповідно до статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» він не отримував. Під час проведення будівельних робіт дотримані архітектурні, будівельні, санітарні норми, права інших осіб зазначеним будівництвом не порушені.

З урахуванням наведеного просив визнати за ним право власності на садовий будинок літ. «Б», площею 79,10 кв. м, сарай літ. «В», площею 11,7 кв. м, та гараж літ. «Г», площею 15,9 кв. м, які знаходяться на земельній ділянці АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 16 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач збудував будинок на земельній ділянці з цільовим призначенням для садівництва, проте у встановленому законом порядку не змінив цільове призначення зазначеної земельної ділянки, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 07 червня 2018 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 16 березня 2018 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено з інших підстав.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що декларація про готовність спірних об`єктів до експлуатації органом державного архітектурно-будівельного контролю не розглядалася та не приймалось рішення про її реєстрацію або повернення, а тому позов про визнання права власності за позивачем на спірне нерухоме майно є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У липні 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Решетов В. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не навів своїх аргументів на доводи апеляційної скарги про те, що відмова суду першої інстанції в задоволенні позову є непропорційним втручанням у права позивача на визнання за ним права власності на самочинне будівництво. Суд апеляційної інстанції при розгляді справи порушив принцип змагальності та диспозитивності, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову, проте Чернівецька міська рада не оскаржувала зазначене рішення, вважаючи його законним та вмотивованим, та посилався на аргументи, які не висловлювались Чернівецькою міською радою, як на підставу для невизнання позову. Зазначає, що позивач дотримався всіх вимог для отримання позитивного рішення щодо визнання права власності на самочинно збудований садовий будинок, які передбачені статтею 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Відсутність проєктної документації на будівництво зазначеного будинку свідчить про те, що він є самочинно збудований, а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми статті 376 ЦК України. Суд апеляційної інстанції помилково зазначив про те, що декларація про готовність спірних об`єктів до експлуатації органом державного архітектурного контролю не розглядалась та не приймалось рішення про її реєстрацію або повернення. Таке твердження суперечить встановленим обставинам справи, оскільки представник позивача звернувся із заявою про прийняття в експлуатацію самочинно збудованого спірного садового будинку, однак Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради відмовила у прийнятті в експлуатацію спірних приміщень та запропонувала звернутись до суду. Крім того, суд помилково застосував частину третю статті 376 ЦК України, оскільки він побудував спірний будинок на власних земельних ділянках, а тому зазначена норма до спірних правовідносин не застосовується.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду