Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №647/1427/17

Постанова

Іменем України

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 647/1427/17

провадження № 61-40617св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Червономаяцька сільська рада Бериславського району Херсонської області, орган опіки та піклування Бериславської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчук Ірини Миколаївни на постанову Апеляційного суду Херсонської області від 05 червня 2018 року у складі колегії суддів: Орловської Н. В., Кутурланової О. В., Пузанової Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Червономаяцька сільська рада Бериславського району Херсонської області, орган опіки та піклування Бериславської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 , про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання відповідачів такими, що втратили права користування житловим приміщенням.

Позов обґрунтовувала тим, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , де зареєстровані відповідачі, проте ніколи не проживали у цьому будинку. Їх реєстрація створює перешкоди у здійсненні права власності, унеможливлює його продаж та створює додаткові витрати на оплату послуг із водовідведення за кількістю зареєстрованих осіб, а також унеможливлює отримання субсидії на оплату комунальних послуг.

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні житлом.

Зустрічний позов обґрунтовувала тим, що вона вселилась у належний ОСОБА_1 на праві власності житловий будинок за її згодою та зареєстрована у ньому тривалий час. Зберігала право проживання у ньому на час свого навчання та зберігає таке право і зараз, оскільки власник житла чинила перешкоди у користуванні житлом, влаштовувала сварки і не давала можливість користуватися приміщеннями загального користування. Також зазначала, що вона працює в м. Херсоні, має на утриманні малолітню дочку, житлом не забезпечена, а тому не може бути виселена із будинку.

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 08 лютого 2018 року у складі судді Кириленко М. О. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання відповідачів такими, що втратили права користування житловим приміщення, задоволено. Позбавлено ОСОБА_2 права користуватися житловим будинком АДРЕСА_1 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, яким бажає розпорядитись, а ОСОБА_2 та її малолітня дочка ОСОБА_3 , 2016 року народження, за відсутності перешкод зі сторони власника будинку понад рік не проживають без поважних причин за місцем реєстрації, що є достатньою підставою для позбавлення їх права користування житловим приміщенням у будинку та відмови у задоволенні зустрічного прозову ОСОБА_2 про вселення.

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 05 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 08 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання відповідачів такими, що втратили права користування житловим приміщення, відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом вселення та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні житлом задоволено. Вселено ОСОБА_2 та малолітню ОСОБА_3 у житловий будинок АДРЕСА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 та малолітня ОСОБА_3 , 2016 року народження, не проживають у будинку за місцем реєстрації понад рік через поважні причини, та, враховуючи відсутність іншого постійного місця проживання, відповідач не може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням у будинку позивача на підставі частини другої статті 405 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Забороняючи з липня 2016 року ОСОБА_2 користуватися приміщеннями житлового будинку та чинивши перешкоди її вселенню із малолітньою дитиною, ОСОБА_1 порушувала право відповідача на користування житлом на рівні із власником будинку, яке передбачене статтею 150 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР).